Чому антибіотики атакують

Трохи про те, що робить панацею недовговічною

Бактерії стають все більш стійкими до тих медикаментів, за допомогою яких ми їх вбиваємо. Навряд чи це ваша повсякденна думка, але увагу звернути варто. Така інформація просто потребує бути загальновідомою. Це серйозна проблема. Стійкі до медикаментів бактерії сьогодні на підйомі, а людство не виробляє ніяких нових антибіотиків. За рік від таких інфекцій помирають 700 тисяч осіб, більше того, лунають прогнози про те, що до 2050 року їх число зросте до десяти мільйонів.

Це проблема еволюції. При використанні антибіотиків в організмі у пацієнта гинуть майже всі бактерії. Але ті, що вижили найкраще чинять опір дії препаратів. Потім ці модифіковані мікроорганізми розмножуються і наступне їх покоління стає трішки більш стійким до ліків, ніж попереднє.

Особливо важко боротися за допомогою антибіотиків з  найвитривалішим видом бактерій - грамнегативним. Вся справа в міцній клітинній стінці, що складається з двох мембран. Через неї дуже складно створювати препарати, здатні боротися з «міцним» мікробом. Саме з цієї причини виникло стримане хвилювання з приводу опублікованих сьогодні результатів дослідження, авторам якого, схоже, вдалося відшукати «ахіллесову п'яту» так добре захищеної бактерії.

Власне дослідження провели спільно британські та китайські вчені, а його результати були опубліковані в журналі Nature. Використовуючи надпотужний світло, дослідники вивчили клітинні стінки грамнегативної бактерії в найдрібніших, буквально атомарних деталях. Вони постаралися зрозуміти, як влаштовані ці стінки, і особливо «ворота» в них, які пропускають хімічні речовини всередину і назовні. За словами авторів дослідження, воно може привести до створення абсолютно нових типів антибіотиків.

І це чудово. Тому що головна проблема сьогоднішньої антибактеріальної терапії полягає в тому, що ми припинили робити нові антибіотики.

З початку 2000-х років не було створено жодного нового препарату. На початку століття вдалося створити два антибіотики, але до цього ми не створили фактично нічого з 1970 року. Почасти це викликано тим, що робити нові антибіотики складно. Але окрім цього, у фармацевтичних компаній просто немає економічних стимулів для проведення такої роботи. Пацієнти все життя і щодня приймають ліки від діабету і від кров'яного тиску. Але антибіотики ми приймаємо тиждень, не більше, і бажано використовувати їх якомога рідше, щоб у бактерій не було шансу виробити стійкість до них.

Ще одна проблема полягає в тому, що ми використовуємо антибіотики бездумно і необачно безпечно.

Нам варто задуматися над тим, як ефективно використовувати арсенал ліків. Антибіотики часом занадто часто і без потреби застосовують, що знижує їх ефективність не лише в людському організмі, а й у тварин - так як багато інфекцій заражають і нас, і братів наших менших. Що ще небезпечніше. А лікарі все частіше призначають антибіотики хворим, коли вони їм не потрібні. Особливо в Україні, де досі панують старі схеми терапій. «Раціональне застосування антибіотиків у лікуванні госпітальних та позалікарняних інфекційних захворювань потребує урахування багатьох факторів, пов’язаних як з пацієнтом та збудником інфекції, так і з соціальними аспектами», - зазначають В. З. Нетяженко, О. М. Плєнова, та Т. Й. Мальчевська у статті, присвяченій даній проблематиці.

Частково це викликано труднощами правильної діагностики інфекційних захворювань. Якщо лікар не впевнений, що у хворого бактеріальна інфекція, він часто і цілком розумно призначає антибіотики. Тут допоможуть нові, більш досконалі методи діагностики.

Допомогти людям в боротьбі зі стійкими бактеріями може правильне уявлення про те, що можуть, а чого не можуть антибіотики. Не лише для власного, а і для загального здоров’я потрібно краще розуміти ризики, пов'язані із застосуванням таких ліків. На сьогодні ми пройшли через цілу епоху, коли таке лікування вважалися чимось само собою зрозумілим, і тепер прийшов час прийняти необхідність того, що ці обмежені ресурси мають використовуватися обережніше.