На фото – маленький скат Моторо, спійманий рибалкою в р.Прут біля м.Чернівці.
Цьогорічна надзвичайна спека призвела до появи в річках Буковини прісноводних скатів Моторо.
Цьогорічна аномальна спека призвела до появи в р.Прут біля Чернівців прісноводних скатів Моторо.
Більшість скатів - це морські мешканці, вони є у всіх океанах на глибині до 2700 м, але є скати Моторо – вид скатів річкових хвостоколів.
Скати - це хрящові риби, які є найближчими
родичами акул. Вчені виділяють п'ять видів цих риб, які включають 14 сімейств і
нараховують 350 видів. Сімейство хвостоколових взагалі не відрізняється
різноманітністю форм. Разом з акулами і декількома більш екзотичними групами,
скати утворюють особливий клас хребетних - їх називають хрящовими рибами. Слово
«риби» тут не зовсім підходить - ці тварини відрізняються від справжніх
риб, мабуть, більше, ніж людина. А назва «хрящові» вказує на їхню головну
особливість - в тілі цих тварин кісток немає - їхскелет складається з хрящів.
Скатів з акулами ріднять і багато інших характерних для хрящових риб ознак -розташований
на нижній стороні тіла рот, два ряди зябрових щілин, особливий тип азотистого
обміну.
Розповідає доцент кафедри
іхтіології та рідкісних видів риб Чернівецького Національного Університету ім.Федьковича
Сергій Петрович Юхницький: «Ще минулого2014 року ми зафіксували у дельті Дністра
велику популяцію цих рідкісних в наших широтах риб. розпочали спостереження.Тепла цьогорічназима і надзвичайно
спекотне літо призвело до стрімкого зростання популяції і розширення ареалу, аж до Чернівців.
Цьому ж сприяло значне
зниження рівня води у річці Прут, особливо біля Чернівців.
Більшість скатів мешкають на дні і тільки хвостоколи, а саме вони представлені у
нас Моторо вільно плавають у товщі води. Ці риби харчуються донними
тваринами (черв'яки, молюски та ракоподібні), часом
поїдають рибу. На
Тіло у скатів сплощене,
широке, зовні нагадує диск або ромб. Його довжина від декількох сантиметрів в наших широтах до до 6-7 мв річках Південної Америки.
У всіх скатів добре розвинені грудні плавці. Рот і
зяброві щілини знаходяться на черевній стороні тіла.
Скати-хвостоколи становлять
небезпеку для людини.
Мальки ската Моторо є точними
зменшеними копіями своїх батьків.
Скати які поселились, і ми
сподіваємось, приживуться в Пруті – яйцеродні. Вони відкладають на дно великі (в порівняні з їх розмірами) яйця, укладені в капсулу. У деяких країнах вживають в
їжу яйцеві капсули, які називають «гаманцями русалок».
Шкіра скатів може бути голою або
покритою шипами. Вона досить високо цінується.
У Кореї скатів їдять у вигляді
хве (сирими): страва з ними називається «хон'охве чхомучхім».
Рукоятки японських мечів катан
обтягувалися шкірою скатів».
«Ми звернулись до МЧС з
проханням поширити інформацію про небезпеку для людини, що може завдати цей
маленький скат, - продовжує професор Юхницький. Зброя хвостокола - довгий,
тонкий і гнучкий шпага-хвіст, оснащений гострим шипом (у більшості видів одним,
у деяких - двома і навіть чотирма). Цей шип, що представляє собою видозмінену
плакоідву лусочку, - єдине свідчення того, що у предків ската колись була
луска. Він дуже сильний та міцний, поверхня його вкрита
спрямованими щербинами, а по нижньому боці йдуть два жолобка, сполучених з
отруйною залозою. Втім, використовують свій отруєний кинджал скати-хвостоколи
тільки для самооборони. Атакований або потривожений скат завдає стрімкий і
точний удар хвостом у бік передбачуваної загрози. Хвіст обвивається навколо
нападника, подібно до ременя батога, при цьому шип миттєво виходить з «піхов» -
складок шкіри, прикривають його в спокійному стані, - і встромляється в тіло
ворога.
Пліній Старший писав, ніби шип хвостокола пробиває навіть
дерево і броню. Це, звичайно, перебільшення, але сила удару хвоста великого
ската достатня, щоб шип пробив тканину гідрокостюма або шкіряне взуття. Укол
шипа надзвичайно хворобливий, викликає падіння артеріального тиску, слабкість,
порушення серцевої діяльності. Якщо удар прийшовся в руку або ногу (як
найчастіше і буває), кінцівка виявляється на кілька днів паралізованою.
Смертельний результат надзвичайно рідкісний, але можливий».
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.