“Возміть мої отаманські клейноди, панове, та однесіть москалеві”. Т. Шевченко.
Козаки...
Скажіть, ну хто чув про цих героїв?!
Мужні загорілі обличчя, мудрі очі та палке серце. Свобода була їхньою сестрою,
а Україна – ненькою. Запорізьку Січ воістину можна назвати українською
вольницею. Хоробрі воїни захищали рідні землі від свавілля поляків, та не
змогли захистити від московського царя. Вони не боялися самого чорта, але і спокушалися
дияволом. Легковажили життям і не боялися боротися проти жорстокого фатуму. Кожен українець пишається тим, що в його жилах
тече дика кров далеких предків. І я
вважаю, що кожен зобов’язаний знати символіку своїх прародителів.
Термін
"козак" вперше згаданий у «Таємній історії монголів» 1240р. і означав людину самотню, не пов'язану з домом
і сім'єю. Пізніші письмові згадки датуються 1489 роком ( «Хроніка»
польського автора М. Бєльського). З цього часу слово «козак» означає вільну,
озброєну людину. Але остаточне формування козацтва як суспільного стану, що мав
власну державу, припадає на ХVІІ століття. Морські походи запорожців, Хмельниччина…
Українські лицарі потребували своєї символіки, що б характеризувала їх, як
самостійну та самобутню організацію. Козацькі символи називаються клейнодами,
кожен з яких унікальний, має своє призначення та символізує певну гілку влади
на Запорізькій Січі.
Герб
– відображався на головних печатках Гетьманщини та Війська Запорізького, на
прапорах, портретах, зустрічаємо його і в літописах, і в друкованих
виданнях. Бравий козак у кунтуші,
підперезаний поясом, озброєний мушкетом
і шаблею при лівому боці – ну чим не нахабне нагадування про всесильність забіякуватих
молодців? Виник приблизно в другій половині XVI
століття, узаконив його
Стефан Баторій у 1578 р. А вперше герб
було відображено на печатці Війська Запорізького за гетьманування Григорія Лободи
у 1595 році, хоча зафіксовано й інші дати ( 1576 рік та раніше). Герб загалом використовувався
до кінця ХVІІІ
століття.
Найбільшою святинею козацтва була корогва. Прапор був
основним символом на полі бою, тому і створювали його з коштовних тканин. Стяг
малинового кольору оздоблювали вишивкою ( золотом ) : досить часто можна
зустріти образ пресвятої Богородиці, заступниці козацтва, архангела Михаїла чи
просто козака з шаблею та мушкетом. До речі, перший прапор – малиновий, з білим
хрестом – був не чим іншим, як родовим гербом Дмитра Вишневецького. Після загибелі Байди козаки продовжували використовувати
його прапор. Як правило, на корогвах були присутні родові знаки тих гетьманів,
що були при владі. Попри
загальнопоширену думку про малиновий колір стягу, корогва мала й інші відтінки: жовтий, синій,
жовто-блакитний, білий, блакитний, сріблястий. Лише уявіть на мить: сучасний український стяг
бере свій початок ще з часів козацтва! Символіка кольорів своєрідна: синій
— боротьба за свободу, надія, жовтий — сонце, світло, добробут, праця.
Найважливішою
ознакою влади кошового отамана була булава. Вона являла собою палицю з
горіхового дерева, довжиною 50-70 см, зі срібною чи визолоченою кулею в кінці,
яка завжди розкішно оздоблювалася, здебільшого смарагдами, перлами та іншим
коштовним камінням. Існують також різновиди булави, який носили курінні
отамани. Зокрема, це жезл-пірнач - металева головка з гострими виступами,
насаджена на держало.
Ще одним
важливим атрибутом, що символізував гетьманську владу, був бунчук. Вважається,
що його українці перейняла від турків. Сам бунчук – це древко завдовжки 2 – 2,5 метри із золотою кулею, на якій було підвішено
кінське волосся й червоні мотузки.
Символом
судової влади була печатка. Як було сказано раніше, на ній зображався герб.
Печаткою скріплювалися всі документи Війська Запорозького: універсали,
привілеї, листування.
Якщо згадали
про листування, то варто сказати і про символ влади військового писаря –
каламар. То були приладдя для зберігання чорнил у козацьких канцеляріях, які мали
найрізноманітніші форми та були мистецькими витворами народних умільців.
Виготовлялися з різних матеріалів: металу (бронза,срібло), скла, кераміки.
Без чого
не можна було скликати козаків на Січову Раду? Чиї звуки супроводжували козацькі
походи? Звісно, що говорити будемо про литаври - ударний музичний інструмент,
який складався з двох котлів та натягнутої між ними шкіри. Вони були
відзнакою довбуша.
Ось
такими були символи наших славних предків. У них бачимо відлуння уявлень козаків про державну
владу, відчуваємо те, у що вірували запорожці. Клейноди – це невелика частина
минулого, що переконує лише в одному – наша історична спадщина є настільки
духовно багатою, що неможливо її не зберегти. Це моральний обов’язок кожного:
були відповідальним за те, щоб наші онуки мали змогу побачити корогву Байди і
булаву Богдана Хмельницького. І тоді, із захопленням у голосі, прошепотіти: «Слава
Україні.».
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.