Переяславська рада

15 жовтня 2014, 00:55
Власник сторінки
0
Переяславська рада

Реалії подій 1654 року

1648 рік - початок Хмельниччини.Одного з періодів української історії , коли народ зміг мобілізуватися та виступити проти могутньої на той час Речі Посполитої.Приспана  віками  ідея державної самостійности, пробудилася серед релігійної боротьби і козацьких повстань першої половини XVII ст.Та найголовнішою подією Хмельниччини стала Переяславська рада.
Зусиллями Богдана Хмельницького протягом першого року війни з розрізнених селянських і козацьких загонів було створено одну з найсильніших у тогочасній Європі армій.З ініціативи гетьмана під час війни було створено козацьку кінноту,залучено талановитих полководців.Основним же здобутком його діяльності стало народження Української держави.
Шість років війни виснажили Україну і становище Української держави невпинно погіршувалося.Особливо тяжким воно стало восени 1653 року.Задля збереження основних здобутків війни,насамперед держави,український уряд зрозумів необхіднісь союзу з московським царем.
У Москві ж у цей час чекали,поки обидві сторони українсько-польської війни знесиляться й остерігалися,що козацьке повстання може перекинутися і на московські землі. 
І ось 8 січня 1654 року відбулася Переяславська рада-подія,що і сьогодні оцінюється за стандартами радянської ідеології.А саме:
-Україна залишалася як внутрішньо ,так і зовнішньо самостійною;
-Переяславська рада нібито рятувала українців від загибелі, яку несли інші сусідні держави, вона поклала кінець тяжкій війні українського народу проти поляків-колонізаторів;
-Московська держава принесла Україні цивілізацію і прогрес.
     Спростування міфів навколо цієї теми є дуже важливим у наш час.
По-перше,ніхто ніякого договору у Переяславі не підписував.Переяславські домовленості були усними .Тобто,офіційних документів Хмельницький не підписав.
По-друге,хоча "братні" відносини були налагоджені, однак  Москва не поспішала з допомогою українського народу. Цілих 6 років Москва не погоджувалася вступити у війну проти Речі Посполитої на боці України, чекала доки ослабнуть її сусіди і лише загроза переходу Б.Хмельницького під турецький протекторат змусила її діяти .Москва продавала українським повстанцям хліб, боєприпаси, але ж продавала, а не дарувала! Можна говорити про холодний політичний розрахунок, але до чого тут дружба?
По-третє,присягу в Переяславі склали лише 284 особи.Широкого "волевиявлення російського і українського народу про возз'єднання", про яке йшлося в багатьох працях істориків, не було.Наприклад,митрополит Сильвестр Косів та архімандрит Києво-Печерського монастиря Йосип Тризна також відмовилися присягати московському цареві, чудово усвідомлюючи, що попереду — наступний крок: повне підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату.Славнозвісні ж Богун,Пушкар,Зеленський не присягнули не тому що були проти,а тому,що їх просто не було в Переяславі.
 Для Хмельницького активізація україно-російських відносин означала перш за все матеріальну та військову підтримку, яка була необхідна для рішучої перемоги над Польщею. Він послідовно виходив з державних інтересів України, добився відродження незалежної Української держави і прагнув втримати цю державу незалежною, шукаючи союзників у визвольній боротьбі .
Міф про те,що Хмельницький зрадив український народ і сліпо прийняв підданство Москви настільки довго пропагувався, що навіть Тарас Шевченко вважав Богдана Хмельницького винним у зраді Україні і затаврував його у ряді своїх творів.
Після проведення Переяславської Ради,Хмельницьким та старшиною  було створено широкомаштабний політичний документ, що дістав назву "Прохання" до царя . В данному документі гетьман створив цілу політичну програму, що визначала головні риси політичних відносин з Московською державою.Хмельницький домагався збереження за козацькою державою у складі Росії,прав фактично незалежної держави зі своїм урядом, політично-правовою системою, армією.Проте цар відповів,що Україна не має права на будь-які міжнародні відносини та зв'язки з Польщею і Туреччиною.
Умови українсько-московського договору 1654 р.загалом(за умови їх дотримання)були взаємовигідними,але  Москва грубо його порушила вже восени 1656 р. Тоді на мирні переговори у Вільні з Польщею та Литвою не були допущені українські представники (між тим мова мала йти про українські справи!) і як наслідок - укладено порозуміння між Московською державою та Річчю Посполитою. Тоді Хмельницький укладає військово-політичний союз зі Швецією та Трансильванією. Богдан Хмельницький і сам зрозумів помилку Переяславської ради ,а після його смерті, Іван Виговський,розірвавши угоду, просто виконав політичний заповіт гетьмана. 
Отже,міф про значення Переяславської ради є складовою частиною іншого, тотальнішого російського міфу , яким керувалися і керуються явно або у завуальованій формі правителі імперії у своїй політиці щодо України та Білорусі. Цей міф зводиться до того, що українці та білоруси не є самостійними народами, а лише частинами російського.

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Новости науки
ТЕГИ: історія,Історія України,Ненаписана історія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.