Бідність моральна і матеріальна

Неполітичні роздуми про колективну психологію

Бідність - поняття не матеріальне, а моральне. Людина, вважаючи себе бідною, абстрагується від можливості змінити своє становище. Вона демонстративно підкреслює, що "нічого не вирішує", тобто реалізує підсвідому нездатність приймати рішення. Вирішувати = Боротися. Змирившись з власною бідністю, особа перестає слідувати цьому базовому природному інстинкту. В природній системі це означає загибель.

Бідність - це слабкість. В українському контексті така позиція дає змогу втікати від відповідальності: історичної, культурної, політичної. Вважаючи себе "бідним", індивід автоматично звинувачує в цій бідності будь-які зовнішні впливи, наприклад, керівника, колегу, сусіда, "долю", тощо. Він перестає зважати на власні помилки, починає пояснювати їх негативними впливами "ворогів", "непереборних обставин". Секрет феномену нашої вічної знедоленості криється саме у згасанні первісного інстинкту боротьби за виживання. В цьому розумінні, бідність - це не низький стан фінансового чи матеріального забезпечення. Бідність - це бажання уникнути вирішення проблем і прийняття рішень, втеча від боротьби за себе та своє майбутнє.

Називати себе бідним - визнавати свою неспроможність на життя, на рух, визнавати себе нікчемою, доля якого повністю залежить від зовнішнього світу. До речі, практично всі заможні, "багаті" українці насправді є бідними, духовно скаліченими. Вони хочуть бути дворянами ХХІ століття, не маючи відповідного походження, називають себе елітою. Досягши певного престижного рівня у накопиченні благ, така еліта зупиняється, з часом сама себе обмежує і деградує. А духовна деградація може за якусь мить знищити все, що особа здобула протягом життєдіяльності. Ніколи не слід переставати напружуватись. Потрібно вірити в себе. Однак, середньостатистичному нашому співгромадянину лінь навіть просто вірити, для нього завжди винний таємничий "хтось". Така ментальна риса.

Висновок: потрібно дивитися завжди на себе і визнавати власні помилки, нещадно воювати з ними. У цій "війні" народжується моральне багатство - те, що неможливо придбати, потримати в руках або продемонструвати на телекамеру. Це моральне або ж духовне багатство і складає вищу сутність поняття "Людина".