"Такий вже невмолимий закон природи, що забірає жертви ті, яким слід радіти життю і стати надією народу." (с) Пел.
Степан Охримович, 1929 р.
Охримович Степан, с. Богдана і Ганни Мартинків (пл. псевд. “Охрим”, “Степан”, псевд. “Обухович”, «Данило», «Володимир Арсенич»; 18.09.1905, м. Сколе Львівської обл. – 10.04.1931, с. Завадів Стрийського р-ну Львівської обл.). 5 курінь ім. кн. Ярослава Осмомисла (Стрий), 1 курінь УСП ім. Ф. Черника, 3 курінь УСП “Лісові чорти”, 2 курінь УСП Загін “Червона Калина” (осавул). Студент філософії Українського таємного університету у Львові (1923—1924), згодом — Львівського університету. Співробітник Національного музею у Львові. Голова Українського студентського товариства в Стрию, голова філії Товариства наукових викладів ім. П. Могили у Львові, співредактор журналу «Студентський шлях».
Член УВО, учасник Конґресу Українських Націоналістів (1929), секретар президії. Організаційний референт Крайової екзекутиви ОУН (1929—1930), крайовий провідник ОУН, редактор «Бюлетеня КЕ ОУН на ЗУЗ» (1930—1931). Заарештований 04.1930 у зв’язку з підготовкою до посвячення прапора Загону «Червона Калина». На поч. 04.1931 заарештований і жорстоко катований у польській слідчій в’язниці.
Внаслідок катувань помер невдовзі після звільнення з тюрми, похований на цвинтарі у с. Завадові.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.