Воно не починалося і не завершувалося... Воно було на порядку денному

16 березня 2012, 13:57
Власник сторінки
0
548
Воно не починалося і не завершувалося... Воно було на порядку денному

Дні 14-15 березня для Закарпаття (зрештою як і для всієї України та Центрально-Східної Європи) залишаються важливими історичними датами.

Саме у ці дні у Хусті 1939 року проголошувалася незалежність Карпатської України. Фактом залишається й те, що саме це проголошення є першим в історії України задокументованим на плівці (Каленика Лисюка) проголошення незалежності. 

Саме в ці дні для України розпочалася Друга світова війна. Бо саме на Красному Полі - за 7 км від м. Хуст - регулярна угорська армія отримала перший збройний опір від молодих оборонців - карпатських січовиків.

15 березня 2012 року відбулися чергові урочистості щодо відзначення цих подій. Зібрали "мітінг" на Красному Полі. Загальна картина виглядала десь так:


Звично, людей зігнали під розпорядження. Тримати прапори і бути під розпис "палкими патріотами рідного краю". А люди в той час - їли сємкі, матюкалися по через кожне слово, обговорювали інтимно-приватні побутові подробиці, "лем би сись мітінг" уже закінчився. Що їм до того, що було давно? Аби шовдарь у буділці, як-то кажуть)

Хоча з іншого боку все виглядало величаво, пафосно й емоційно. Промовляли важливі особи, зачитували історичні тексти. Оркестр вдарив гімн України. І ти відчув себе належним до чогось великого, ба навіть величного, що навіки закарбувалося в пам`ять народу. З чого будуть завжди брати приклад і чим будуть завжди гордитися. Українці.

(с) Фото Петра Задорожного

Так ось, про що це я. Навряд би ті хлопці, що так нагло загинули, мали б велику охоту відвідати подібний мітинг в їх честь. Мені здається за них достатньо просто молитися. Але ж і з молитвами не все гаразд. Помолитися. Аж тричі і всі окремо - греко-католики, православні московські і київські. 

І тут я собі пригадав: "...Я завжди вважав, що роблені хиби й прогріхи - це наші спільні українські хиби й прогріхи, а коли про них пишу, то не для того, щоб їх висмівати, але щоб описати, сконстатувати грізний стан, аби в майбутності ми вистерігалися уже цих хиб та хворіб, що їм на ім'я автохтонство, пайдокрація, протекція, брехня, отаманія, жадоба слави й майна...". Володимир Бірчак, спогади.

QOD
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Пользователи-ПРО
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.