Чому повторюються старі сценарії

Воно звучить у різних формулюваннях: чому знову складаються схожі стосунки, чому на роботі повторюються ті самі конфлікти, чому зміна обставин не дає іншого результату.

У психології це явище описують поняттям життєвих сценаріїв. Важливо одразу уточнити: сценарій не має нічого спільного з фатумом, «кармою» чи містикою. Йдеться про набутий спосіб реагування, який колись був адаптивним і допомагав людині впоратися з реальністю. Іноді емоційно, іноді психологічно, а подекуди й буквально вижити.

Сценарій - це не події, а реакції
Поширена помилка полягає в тому, що людина вважає: повторюється ситуація. Насправді повторюється спосіб відповіді на неї. Людський мозок не орієнтований на щастя. Його базове завдання - передбачуваність і безпека. Те, що вже знайоме, навіть якщо воно болісне, сприймається як менш загрозливе, ніж невідоме.
Якщо в ранньому досвіді людина навчилася терпіти, щоб зберегти стосунки, мовчати, щоб уникнути конфлікту, або брати відповідальність за всіх, щоб залишатися потрібною, ці реакції закріплюються як ефективні. Згодом вони автоматично відтворюються в різних сферах життя: у партнерстві, професійних відносинах, дружбі.

Чому усвідомлення не завжди змінює поведінку
Часто люди кажуть: «Я все це розумію». І це правда. Але сценарії існують не лише на рівні мислення. Вони закріплені в нервовій системі, у тілесних реакціях, в емоційній пам’яті.
У стані напруги ми рідко діємо з позиції раціонального аналізу. Активується та частина психіки, яка колись навчилася виживати. Саме тому нові рішення можуть відчуватися як неприродні, надто різкі або навіть небезпечні, хоча об’єктивно такими не є.

Що означає вийти зі сценарію
Вихід зі сценарію не означає радикально змінити життя за один крок. Йдеться про появу моменту вибору там, де раніше його не відчувалося. Спочатку важливо не діяти інакше, а навчитися зупинятися й помічати власну автоматичну реакцію, визнаючи її функцію. Колись вона справді виконувала захисну роль.
Лише після цього з’являється можливість поступово формувати новий спосіб реагування. Повільно, через досвід, через безпечні стосунки з терапевтом, з іншими людьми і з собою.

Чому сценарії так стійкі
Тому що вони пов’язані з лояльністю. До сімейної системи, до значущих дорослих, до власної історії. Зміна сценарію часто означає внутрішній дозвіл жити інакше, ніж жили ті, до кого ми були прив’язані. І цей крок не завжди простий.
Саме тому я обережно ставлюся до обіцянок швидких трансформацій.
Старі сценарії повторюються не тому, що з людиною «щось не так». А тому, що колись вони працювали. Питання лише в тому, чи працюють вони для вашого теперішнього життя.