Власник сторінки
Брендмейкер, релайтер, политбрендолог
У нашій свідомісті і підсвідомісті вересень – це завжди початок нових справ. У вересні починається політичний сезон, у вересні відкривають двері навчальні заклади…
Останнє – особливо приємно, бо надає можливість не лише спілкуватися зі студентами, а і передавати їм усе здобуте емпіричним шляхом, сепароване з власного досвіду, і варте наслідуванню.
Медійний простір переповнений меседжами про необхідність негайного реформування національної системи освіти України, і про те, що це можливо за умови долучення до світових тенденцій вдосконалення освітньої сфери.
Особисто мене тішить, що сьогодні я маю можливість працювати зі студентами найкращих вишів країни, використовуючи інтерактивні методи навчання, які, на мою думку, є прогресивними засобами в опануванні сучасних технологій, підвищенні ефективності навчання і якості знань, формуванні життєвої і професійної компетентності, коли мова йде про брендинг.
Сьогодні я вкотре дала позитивну відповідь щодо співпраці з одним із найкращих вишів. Звісно, приємно, коли тобі засвідчують свій пієтет представники наукового середовища, називають «найкращим практиком» і запрошують провести зустрічі зі студентами в рамках науково-практичних семінарів «Case-studies» та поділитись професійними секретами у сфері Брендингу, Політбрендінгу, Event-брендингу, PR консалтингу, Luxury-консалтингу.
Так, сьогодні я горда тим, що очолюване мною брендингове агентство визнане не лише клієнтами, а і науковою спільнотою.
Згадаю попередній навчальний рік. Протягом осіннього і весняного семестрів у ході практик студенти магістратури зі спеціальності «PR-менеджмент» НаУКМА знайомились з різними секторами PR-діяльності.
Емоційно насиченою та вкрай цікавою була моя зустріч в рамках науково-практичних семінарів «Case-studies» магістерської програми НаУКМА із спеціальності «PR-менеджмент» зі студентами 2-го курсу магістратури.
Особливо зацікавили студентів-магістрантів (більшість з яких – дівчата) проблеми сфери FASHION-PR, яка завжди є актуальною і набирає популярності в Україні завдяки актуалізації сучасних українскьих fashıon- брендів.
Студенти не втомлювались ставити питання щодо мого попереднього досвіду у створенні мережі бутиків, які працювали зі світовими брендами luxury сегменту. Їм, майбутнім піарникам, було важливо дізнатися як генерується алгоритм взаємодії власників брендів з власниками бутиків, з численними титулованими ЗМІ, як локація, де презентуються бренди, трансформується у центр по формуванню стилю та підвищенню актуальності власного іміджу замовників, серед яких були відомі політики, представники шоубізу, зірки кіно, ТВ, спорту. Адже габітус людини – це вагома складова його персонального бренду. Ситуативні та маловідомі практичні речі, що іноді складають неповторний імідж людини (тим більш, відомої персони, імідж якої вже склався в певній сфері PR-діяльності) , були найбільш цікавими і корисними для майбутніх PR-менеджерів, більшість з яких вже намагаються випробовувати власні сили в роботі із зв’язків із громадськістю.
Приємно вразили мене креативність та жвавий інтерес студентів. Особливо хочеться відмітити активність Діани Шмир, Христини Глаз, Дар’ї Нетреби, Ганни Леськів, Богдани Сендзюк, Олександра Ковальонка (старости групи), Дар’ї Шинкарьової, Марини Дзюбаненко, Дар’ї Добрунової та інших. Впевнена, що у цих молодих людей перспективне майбутнє в сфері PR, адже я бачила як вони інтерпретували наведені мною конкретні ситуації, історії, робили спільний аналіз і приймали рішення.
Сьогодні я готуюсь до нових зустрічей в рамках науково-практичних семінарів «Case-studies» і вважаю, що в сучасних умовах аксіологічність кейс-методу безперечна, адже актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні проблеми, вдало суміщає навчальну, аналітичну діяльність, що безумовно є дієвим і ефективним в реалізації сучасних завдань системи освіти.
Я вірю, що цей метод, який, доречі, не потребує великих матеріальних і часових витрат та допускає варіативність навчання, буде активно застосовуватись в процесі навчання, бо як інтерактивний метод кейс-метод ефективний у вивченні економічних, суспільних і соціальних наук, мови і літератури.
На власному досвіді я переконалась, що даний метод стимулює індивідуальну активність студентів і, що важливо, формує позитивну мотивацію до навчання. Не є таємницею, що поруч із активними студентами є й ті, кого ми умовно «вносимо» в кластер «пасивних», невпевнених у собі.
Можу зі 100% впевненістю констатувати: Case study допомогає актвізувати таких студентів, каталізувати процеси їх активності, а ще, забезпечує високу ефективність навчання і розвитку майбутніх фахівців, формує позитивні особистісні якості.
Крім того, хочу засвідчити, що цей метод дає можливість і нам, практикам, самовдосконалюватись, синтезувати власний досвід і бачення з креативністю і призмою, крізь яку бачать проблематику студенти, тим самим – досягати синергитичного ефекту у професійній діяльності та оновлювати власний потенціал.
Нові кейси вже чекають на обговорення в стінах альма-матер, а я дякую за співпрацю і кредит довіри Ользі Суській − доценту кафедри зв'язків з громадськістю факультету соціальних наук і соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська Академія», докторант-здобувач у Відділі культури і масової комунікації Інституту соціології Національної Академії Наук України.
Впевнена, що об’єднавши зусилля, професійні та творчі потенціали, ми створимо нову парадигму освіти в Україні і вже найближчим часом ситуативна методика стане домінуючою, а поєднання накопиченого міжнародного досвіду з національною методичною специфікою буде швидким та дієвим.
Годі цуратися свого, залучати варягів та як мантру повторювати: «Нет пророка в своём Отечестве», спостерігаючи за тією чи іншою кадровою рокіровкою.
P.S. … Ars longa, vita brevis…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.