"ШЛЯХ" ВІЙНИ АБО ДОСИТЬ ШУКАТИ ЗРАДУ, ДЕ ЇЇ НЕМАЄ

"ШЛЯХ" ВІЙНИ АБО ДОСИТЬ ШУКАТИ ЗРАДУ, ДЕ ЇЇ НЕМАЄ

Останнім часом активізувались хейтери щодо поливання брудом моєї діяльності, зокрема в складі Збройних сил України. Тому, вважаю за потрібне висловити свою думку з приводу системи “Шлях” та виїзду за її допомогою волонтерів за кордон.

Після 24 лютого 2022 року я, як офіцер запасу, поновив службу в Збройних силах України і особисто очолив Координаційний штаб з питань гуманітарної допомоги при Львівській обласній військовій адміністрації. Завзято працював і служив Вітчизні протягом 13 місяців, які, без перебільшення були найкращими для мене в житті. Нова робота, новий досвід та розуміння потрібності державі на цій посаді в такий нелегкий час надихала мене. Результатом моєї діяльності в цей період стали численні подяки, грамоти та нагороди, які я отримав від різних установ та організацій. Не забарилося і визнання з боку Збройних сил України  - отримав звання старшого лейтенанта ЗСУ.

На жаль, все перекреслила важка хвороба моїх батьків, які потребували особистого догляду за ними. Я звільнився в запас.

РОБОТА НА ДЕРЖАВУ

За час моєї роботи ми створили дуже потужну логістичну структуру, яка максимально забезпечувала потреби цивільних та військових, у першу чергу на передових позиціях. Наразі така гуманітарна допомога й надалі продовжує доставлятися у всі куточки нашої країни.

Під час керівництва Координаційним штабом мав честь познайомитись з багатьма закордонними благодійними фондами та громадськими організаціями в Україні. Перераховувати їх у цьому пості немає змоги. Повірте на слово, цих фондів велика кількість.

І тут понеслося… Шевчук у центрі скандалу щодо видачі дозволів на виїзд волонтерів за кордон через систему «Шлях».

Панове! Я ніколи не входив до складу жодної комісії у будь-якій військовій адміністрації, особливо тих, до повноважень яких належить видання дозволів для перетину державного кордону волонтерами. Себто, зрозуміло, не маю і не мав жодного відношення до ситуації, яка склалась щодо неповернення в Україну частини волонтерів, які отримали право виїхати за її межі в рамках функціонування системи “Шлях”. Я цим просто не займався та не мав таких владних повноважень від слова «зовсім».

КОНФЛІКТ З НАЄМОМ

Справжньою причиною наїздів на мене (по іншому і не скажеш) і появи ряду замовних статей є конфлікт діючого мера Львова Андрія Садового з головою Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького. Оскільки у Садового в геометричній прогресії падає підтримка виборців, то він не вигадав нічого кращого, як напасти на своїх політичних опонентів в особі очільника ЛОВА Козицького. Останнього я підтримав особисто. І тепер опинився втягнутим у цей конфлікт.

Всім вам відомо про мій конфлікт з Масі Найємом, за допомогою якого мене «збили» з конкурсу до складу Вищої ради правосуддя за квотою Президента, притягнувши з порушенням закону до дисциплінарної відповідальності за нібито порушення правил адвокатської етики. Смішно, чи не так? Нині справа знаходиться на розгляді в суді за моєю заявою.

Так сталось, що Мустафа, брат Масі Найєма, обіймав в той час посаду заступника Міністра інфраструктури, за чиїм підписом вносились представники благодійних фондів та громадських організацій до системи “Шлях” . Це дало їм право виїжджати за межі України. На жаль частина волонтерів не повернулася назад до України. Але, створюючи замовний матеріал, журналісти не врахували цей факт і, проводячи «журналістське» розслідування вийшли на замовників. Тобто, зіграли в штангу.

А що відбувається з тими громадянами хто не повернувся? Військова адміністрація блокує всіх хто не повернувся із-за кордону, а також звертається із заявами про кримінальну відповідальність цих осіб. У всіх випадках особи несуть персональну відповідальність за порушення законодавства. Ні військова адміністрація, ні благодійний фонд за це не відповідає, оскільки дозвіл на перетин кордону України і внесення в систему “Шлях” відбувається через розгляд кожної окремої кандидатури спеціальною комісією, до складу якої входять представники правоохоронних органів, прикордонної служби тощо.

ГРОМАДСЬКИЙ ПРАВОЗАХИСНИК

Вже декілька років я проводжу активну громадську діяльність на рівні Оболонського району міста Києва, за що на мене мають неабиякий зуб представники влади міста Києва та особисто мер міста Києва Віталій Кличко. Чому? Бо серед іншого я особисто на прохання мешканців Оболоні виступаю проти забудови озера Білого, будівництва аквапаркінгу на вул. Прирічній і ще ряду зупинених та нереалізованих забудов в Києві та Оболонському районі.

Мною подана скарга до НАЗК щодо наявності конфлікту інтересів при передачі землі під кесоном у парку “Наталка” мером міста своєму другу Ігорю Тинному.  

Я «більмо на оці» Кличка. Відповідь з його боку не забарилася. Він приєднався до конфлікту із системою «Шлях» і разом зі своїм «корешем» Садовим почали здійснювати нападки на мене за мою громадянську позицію і позицію громади Оболоні.

Я не дивлюся на своїх політичних або ідеологічних опонентів як на ворогів, на відміну від них. Вони сприймають мене як ворога. Я завжди казав Мустафі Найєму та його братові Масі Найєму, що життя це велике шахове поле, в якому ми граємо одну партію.  Хтось грає білими, а хтось чорними. Натомість поза шаховою дошкою я завжди готовий допомогти і підтримати кожного, хто підтримує мою позицію.

ПЕРЕМОГА ОДНА НА ВСІХ

Я не борюсь проти своїх опонентів тими методами, які вони застосовують до мене. Дуже важливо зазначити, що особисто не сприймаю своїх політичних опонентів як ворогів, яких треба знищувати. В цивільному житті я завжди допомагаю багатьом людям в їх суто буденних питаннях, якщо, певна річ, вони не пов’язані з політичними, ідеологічними та іншими переконаннями. Тому, дуже важливо розмежовувати суспільство, громадян, політичні ідеологічні бачення та війну проти агресора. В суспільстві я завжди кажу, що ми, Українці, маємо одну ідею - квітучу, заможну, незалежну, розвинену країну. Натомість боротьба за доведення тієї чи іншої ідеї або думки має відбуватись коректними методами, шляхом переконання, доведенням фактажу тощо.

Наостанок хочу звернутись до своїх опонентів і закликати їх припинити займатися внутрішнім розбратом всередині країні, висмоктуючи з пальця нікчемні історії,  недоведені факти, брехню та наклеп. Заміться корисними у воєнний час справами. Якими? Серце і любов до Батьківщини, якщо вона є, підкаже вам.

З повагою,

СТЛ ЗСУ О. Шевчук