Прокуратура нова методи старі

Чому прокурори не реагують на порушення законності в установах виконання покарань та обмеження особистої свободи громадян.

Упродовж останніх 3-х років по телебаченню, в Інтернеті, а також в інших засобах масової інформації висвітлюються шокуючи факти щодо кричущих порушень прав в’язнів та надзвичайних подій, які відбуваються в установах виконання покарань та попереднього ув’язнення. 

Масові заворушення, рабська праця в’язнів, їхня незабезпеченість елементарними людськими умовами, відсутність медичного забезпечення, свавілля та корупція працівників установ ДКВС стали звичайним явищем.

Особлива увага звертається на незадовільну діяльність прокурорів, які зобов’язані попереджати і виявляти такі порушення, вживати заходи щодо їх усунення.

Діяльність прокурорів, які повинні забезпечувати додержання законів та прав засуджених, організовано не за принципами професіоналізму, а на засадах особистої наближеності до керівництва та готовності до виконання різного роду приватних доручень.Процвітають бездіяльність, формалізм, окозамилювання, показуха, приховування від керівництва ГПУ реального стану справ та інші негативні явища.

Від керівництва ГПУ вочевидь приховується реальний стан законності та бездіяльність прокурорів. З цієї причини не вживаються термінові заходи стосовно працівників органів прокуратури, за мовчазної згоди або за безпосередньої яких відбуваються вказані негативні процеси.

Як то кажуть в народі: «Риба гниє з голови». 

Саме тому необхідно звернути увагу на діяльність головного підрозділу ГПУ, який організовує та контролює зазначену діяльність прокурорів – управління нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру у місцях несвободи.

Ситуація, яка склалася в цьому управлінні, а також в прокуратурах областей, свідчить про серйозні проблеми у прокурорській діяльності, на які неможливо не звертати уваги.

При призначенні на керівні посади, як правило,лобіюється призначення непрофесійних, безграмотнихта безпринципних осіб здатних виключно навиконання різного роду приватних доручень ісумнівних схем.

Ці особи ніколи не відзначалися більш-менш значними досягненнями в галузі нагляду за законністю у слідчих ізоляторах та колоніях. Деякі з них взагалі раніше ніколи не займалися цією доволі специфічною діяльністю. Унаслідок цього значною мірою вихолощено, дезорганізовано та зведено до формалізму роботу підрозділів ГПУ та місцевих прокуратур.

На сайті ГПУ та в інших відкритих інформаційних джерелах зазначено прізвища та посади керівників підрозділів ГПУ та областей, які так би мовити керують наглядом за станом законності у слідчих ізоляторах, кімнатах для затриманих, виправних колоніях тощо:

- начальник управління нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру у місцях несвободи Свірець В.В.;

- його заступники: Фітьо В.В. та Яковенко А.І.;

- керівники відділів Руденко В.І., Дяк В.В.

Жоден з вказаних осіб до призначення на керівні посади ніколи не займалися діяльністю, якою їм довірили керувати !!!!!!

Яким чином, за якими критеріями та принципами їх призначали на ці посади, яку користь ці призначення мали для держави, що корисного зроблено особисто ними в межах службових повноважень нікому невідомо. В той же час негативні тенденції їх діяльності очевидні.

Працівники Міністерства юстиції України та виправних установ з неприкритим подивом констатують той факт, що на посади до Генеральної прокуратури України призначаються особи, яких було звільнено з керівних посад Пенітенціарної служби України після Революції Гідності та під час люстрації. 

Тепер ці особи, здійснюють прокурорський нагляд і надають вказівки тим співробітникам, які пройшли конкурсний відбір і не займали керівних посад під час влади Януковича. Наприклад Свірець В.В., Фітьо В.В. та Руденко В.В. люб’язно запросили до себе у відділ колишнього керівника управління з оперативної роботи пенітенціарної служби України Оверченка І.С., який працював на цій посаді в період 2011-2013 років -як раз у той час коли у СІЗО та колоніях вживалися нелюдські репресії щодо політичних діячів, лідерів опозиції.

У цьому випадку очевидним є факт наявності конфлікту інтересів, який не те що не усунуто, а навіть не перевірено у встановленому законом порядку, що свідчить про наявність корупційної складової.

Ще один колишній керівник органів прокуратури та заступник начальника одного з управлінь СБУ, мільйонер, який набув статки під час влади Януковича – Яковенко А.І. Під час люстрації переоформив багатомільйонний бізнес на свою дружину. Після цього, через родинні зв’язки з деякими одіозними народними депутатами Верховної Ради України та за сприяння посадовців режиму Януковича, невідомо за які заслуги йому присвоєно генеральське звання державного радника юстиції 3-го класу. Невже таким чином оцінено його діяльність, яка призвела до відомих подій у Київському, Одеському та інших слідчих ізоляторах?

Фітьо В.В. – призначений на керівну посаду з прокуратури Кримської області куди свого часу його було переведено за профнепридатністю.

Руденко В.І. – до призначення на керівну посаду взагалі відповідав за нагляд у психіатричних закладах.

Дяк В.В. – під час влади Януковича, у тому числі під час подій на Майдані, обіймав посаду прокурора Сарнинського району. Після перемоги демократичних сил він деякий час переховувався  у ГПУ на посаді прокурора відділу по нагляду за досудовим розслідуванням. Після підозри у корупційних діяннях та оголошеної догани він дивним чином з’явився у вказаному управлінні на посаді керівника відділу. На цей час, замість здійснення нагляду за діяльністю прикордонної служби, відверто кришує діяльність, пов’язану із нелегальними мігрантами, регулярно отоварювається в спеціалізованих крамницях «Dutyfree» за спеціальною пільговою карткою.

Ці так звані «керівники» не мають необхідних професійних та особистих якостей, щоб забезпечитидодержання законів у слідчих ізоляторах, виправних колоніях та інших місцях обмеження волі.

Це призвело до того, що значною більшістю виправних колоній керують кримінальні елементи, так звані авторитети, злодії в законі, смотрящі  тощо, відновлюються злодійські традиції, кримінальна субкультура.

Цей злодійський рух організовується і керується з території держави-агресора (Російської Федерації).Згідно даних, публікованим у ЗМІ, упродовж останніх років на територію нашої держави з РФ легальними та нелегальними шляхами прибуло понад 100 злодійських авторитетів, деякі з них – по кілька разів навіть після видворення. Мета цих візитів очевидна – під час війни і зовнішньої агресії розхитати нашу державу із середини, корумпувати державні органи влади, організувати злодійські структури серед в’язнів, встановити інші сфери впливу, у тому числі в економіці та владних установах.

По телебаченню, в Інтернеті, в інших ЗМІ неодноразово висвітлювалися факти про хабарництво, порушення прав в’язнів, вбивства, катування, рабську працю, відсутність лікування тощо, які мали місце у слідчих ізоляторах та виправних колоніях різнихобластей.

Що зробили особисто вказані «керівники» для виявлення та усунення цих явищ?  НІЧОГО!!!

З урахуванням того, що у виправних колоніяхвідбувають покарання іноземці, діяльність вказаних осіб негативно впливає на міжнародний імідж нашої держави. Вказані події у світі ототожнюються з діяльністю державних органів влади та їх керівниками(Президентом, урядом, Генеральним прокурором, Міністром Юстиції тощо).

Проте, «керівників» вказаного управління ГПУ не цікавить стан додержання прав в’язнів і перш за все учасників АТО та патріотів України, які захистили нашу батьківщину від Російської агресії. Унаслідок цього прокурори різних рівнів не захищають законні права в’язнів, а навіть сприяють цим порушенням, приховують їх, обмежуються формальними заходами.

Складається враження, що в органах прокуратуривідсутні порядні, чесні, професійні прокурори, які здатні ефективно і чесно виконувати вказану діяльність. 

Чому керівництво вказаним напрямкомпрокурорської діяльності не довірено достойним працівникам, професіоналам, які мають відповідний життєвий та професійний досвід, не замарані в корупційних схемах, які довели свою здатністьефективно захищати права в’язнів та інтереси держави?

Як могло статися так, що під їх керівництвом у виправних колоніях, слідчих ізоляторах, пунктах для тримання іноземців, які незаконно переткнули державний кордон, рівень законності знизився до небувалого рівня?

З урахуванням викладеного вимагаємо перевірити діяльність вказаних працівників в частині законності і обґрунтованості їх призначення на обіймані посади та ефективність їх роботи.