ОНОВЛЕННЯ СТАТУТУ – ТРАНСФОРМАЦІЯ МІСТА

прийняття нового статуту є одним з головних передумов для забезпечення сталості цього процесу перетворення Києва на глобальне місто, його гармонійного розвитку, де кінцевим бенефіціаром буде громада

16 квітня я приймав участь у дискусії присвяченій розробці довгострокової муніципальної стратегії міста Києва, організованої Фондом сприяння перспективного розвитку міста Києва імені Володимира Поляченка, членом Наукової ради якого я маю честь бути. Одним з головних питань був розвиток  Києва як глобального міста. Глобального не в сенсі розміру, а в сенсі цілісності та комплексності розвитку, гідного місця в міжнародному житті, розподілу праці.

Як на мій погляд, одним з головних аспектів, які мають бути узгоджені, це  визначення загальних правил існування нас як громади. Особливо коли ми намагаємось здійснити трансформацію міста. Тому прийняття нового статуту є одним з головних передумов для забезпечення сталості цього процесу перетворення Києва на глобальне місто, його гармонійного розвитку, де кінцевим бенефіціаром буде громада та кожний окремий киянин.

Тому хотів би коротко нагадати про епопею з прийняттям нової версії статуту нашого міста.

Отже, що таке Статут територіальної громади міста? Згідно ст.19 п.1 Закону України про місцеве самоврядування в Україні, це документ, який може прийняти представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування. Можна сформулювати й так. Статут – це основний нормативно-правовий акт територіальної  громади, який визначає правові, організаційні та фінансові засади здійснення місцевого самоврядування у місті відповідно до чинного законодавства та міжнародних стандартів, є актом прямої дії і має вищу юридичну силу стосовно інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Чинний на сьогодні Статут територіальної громади міста Києва був затверджений було затверджено Київрадою ще у 2002 році. І за цей час багато чого змінилося. Якщо спробувати узагальнити, то  чинний Статут має дещо декларативний характер без прозорих, зрозумілих та чітких алгоритмів для всіх суб’єктів управління містом.

Робота над новим Статутом почалася у 2016 році із створення його концепції. Ключовим питанням при розробці концепції було «Чому Києву потрібний новий статут». Базовим змістом ми намагалися зробити принципи побудови, виклики Києву цьому столітті. У 2017 році концепцію  було створено. Почалося громадське обговорення, що тривало більше ніж півроку, протягом яким ми понад 10 раз зустрілися з представниками громадськості.

Роботу над  проектом саме Статуту  було розпочато наприкінці 2017 року, після затвердження концепції Київською міською радою,  було розпочато роботу над проектом статуту Київської територіальної громади.

При розробці нової версії ми намагались зняти вкрай суперечливі моменти в чинному статутному  регулюванні муніципально-правових відносин в місті Києві та запропонувати нові підходи не властиві для багатьох статутів територіальних громад.

 Що ж відрізняє нову версію статуту від вже існуючої та статутів інших громад? Ми намагалися зробити акцент на особливостях -соціальних, економічних, історичних – притаманних саме для Києва. Саме цим особливостям й присвятили першу частину нового статуту – Основи муніципального ладу в місті Києві. При описі цих особливостей деякі статті навіть мали енциклопедичний характер

Другою особливістю нової версії статуту, непритаманною для статутів інших територіальних  громад є розгорнута регламентація муніципальних прав киян. Робоча група вирішила не йти шляхом калькування положень чинного законодавства, а запропонували нові права, які реалізуються  на локальному рівні. Це стали такі права як право на розвиток, право на ландшафт, гідну старість, недискримінацію, а їх джерелом стали муніципальні практики інших країн міжнародні стандарти. Також ми запропонували таку новелу, як посади омбудсманів – загальноміського та з прав дитини.

Третім специфічним розділом є територіальна громада. Питання в тому, що чинне законодавство не створює правових рамок для розвитку правосуб’єктності громад . Ця правосуб’єктність залишається фрагментарною і стикається з масою організаційних проблем. Важливим було не стільки закріпити статус громади, скільки прописати її структуру. Спільнота Києва загалом не завжди є мобільною. Але в той же час, маса проблем є на нижчому рівні  - будинків, мікрорайонів та районів. Самою суттю самоврядування є принцип субсидіарності, тому ми намагалися визначити його, а не вибудовувати піраміду громад.

Також не оминула наша група увагою два важливих тренди . Перший - сталий розвиток, або інтегрований розвиток – має бути одним з пріоритетів міської політики. Другим таким напрямом стали принципи громадського простору. Також ми намагалися створити модель територій міста.

Що ж до таких традиційних питань – фінансових, економічних – то вони були відображені у вигляді окремих положень, з огляду на те, що їх регулює чинне законодавство, те ж саме стосується й опису міської ради.

Таким чином,   ми намагалися зробити  це саме статутом тер громади та її жителів, сконцентруватися на тому, щоб цей документ оформлював та підсилював специфіку саме Києва. Маю надію, що все ж в тій версії Статуту, яка буде рано чи пізно прийнята, будуть відображені інноваційні напрацювання нашої групи .