Шахраї з «КиївТрансПарксервісу» вчиняють замах на Свободу слова!

У Дніпровському суді столиці триває спроба закрити рота вільній пресі…

Найкращий захист – це напад, саме цього принципу дотримуються в одному з найбільш корумпованих структурних підрозділів київської мерії – Комунальному підприємстві «Київтранспарксервіс» (далі – КПС). Мільярди неврахованих коштів акумулюються в руках чиновників-шахраїв через посередників. А от журналісти для них – як кістка в горлі, псують всю малину, тому злодії і намагаються всіма силами убезпечити себе.

В кінці грудня минулого року видання УкрПрес Інфо розмістило статтю «Чим пахнуть «ліві» гроші Київтранспарксервісу?», в якій йшлося про корупційну складову в роботі Комунального підприємства «Київтранспарксервіс». Журналіст наводив очевидні факти, відомі всім автомобілістам Києва та й не тільки столиці. Про мільйонні потоки, що текли в руки «чорних» паркувальників, про різні махінації і схеми – все це чітко викладено в публікації. Тож природно, що цим процесом хтось керує, і в статті були озвучені прізвища та схеми. І ось буквально 10 листопада цьогоріч столична поліція підтвердила факти повальної корупції в КПС: «Керівний склад ««Київтранспарксервісу» викрито в системній корупції з розміщення нелегальних парковок».

УкрПрес Інфо вдалося встановити, що на чолі «бригади» в роботі схеми зі збору «чорної готівки» стояли «смотрящий», куратор КП «Київтранспарксервіс» від КМДА – Олег Володимирович Олефір, який представляється працівником так званої «Служби безпеки КМДА», колишній начальник «служби безпеки» КПС Григорій Рудько і два його «рекет-бригадира» (слова автора) Олексій Поливода і Володимир Мурга.

«Честь» паркувальників і суд в допомогу

Покажіть хоч одного з автомобілістів Києва, який би не стикався з хамством паркувальників. «Пани» в помаранчевих жилетах нахабним чином диктують місце і заяложеними руками вихоплюють готівка з рук водіїв без чеків і усіляких фіскальних документів – причому це відбувається повсюдно.

Розуміючи, що діяльність злодіїв-паркувальників розкрита, ця група, один з яких колишній правоохоронець, вирішила оголосити війну вільні пресі. Вони подають позов «про захист честі і гідності» до Дніпровського суду міста Києва, зажадавши сатисфакції із чималими грошовими претензіями у видання УкрПрес Інфо та його головного редактора. Судові тяжби розпочалися 13 січня і тягнуться й досі.

На жаль, суд в особі судді Наталі Яровенко використовують як інструмент маніпуляції Отже ситуація дійшла до абсурду. У позові йдеться, що позивач – пан Рудько – скаржиться на те, що зазнав непоправної втрати, втративши роботу після публікації статті. На досудових перемовинах, в яких брав участь Радько та його адвокат. А ще в них брав участь такий собі громадянин Оліфер, який однак на липневий суд не з’явився, але… погрози прилюдно озвучив.

Суддя Наталя Яровенко на засіданні 25 липня взагалі заборонила фото- і відео фіксацію, порушивши відповідний Закон України. Наступне засідання суду було перенесене на 14 серпня, в якому головним редактором був озвучений відвід судді.

Наступний суд має відбутися 15 листопада нинішнього року.

В порядку короткого висновку можна зазначити наступне:

1. Позивач звинувачує головного редактора в інсинуації. Але ж сайт УкрПрес Інфо не є ЗМІ, а засіб комунікації, до того ж у в публікації вказано прізвище «героя» не Радько, а Рудько.

2. Головний редактор не є автором матеріалу і його причетність ніким не доведена, до того ж на сайті є примітка, що ресурс не несе відповідальності за зміст публікацій авторів.

Це як ніщо інше як нахабна бандитська атака на свободу слова під соусом захисту «власної гідності». Однак ми будемо і надалі висвітлювати цей процес та чекаємо публічних дискусій з цього приводу.