Чи понесе хтось реальні покарання за дерибан лісів під Києвом

Не зважаючи на заборону забудови лісового фонду в Україні ми споглядаємо стале розширення бетонної клітки навколо Києва та стале знищення лісів навколо столиці.

  В той час коли столиці з кожним днем погіршується становище з чистотою повітря, генеральна прокуратура розслідує зловживання службовим становищем мерів Бучі та Ірпеня.

         Пригадаємо, що вони незаконно передали державні землі під житлову та громадську забудову. Причому, загальна площа цих земель - це майже 900 гектарів лісового фонду. Так само розслідується факт незаконного надання у власність 14 гектарів землі на 141 підставну фізичну особу, а в подальшому - колишньому першому заступнику голови Верховної Ради Ігорю Калєтніку.

   Допоки кволі слідчі проводять необхідні дії один з фігурантів встиг втекти за кордон.

   Голова комітету аграрного та земельного права Асоціації адвокатів України Віктор Кобилянський  ситуацію взагалі з цією землею коментує наступним чином:

         - У нас землі, крім приватних, розділені на державні і комунальні. Якщо земля перебуває на території населеного пункту, в даному випадку - Бучі, Ірпеня, в межах міста, то цією землею згідно зі 122 статтею Земельного кодексу розпоряджається відповідна міська рада. Тобто, тут немає питань до чиновників влади виконавчої. Це йшло через міські ради. Тобто, приймалися відповідні рішення на пленарних сесіях. Але при цьому такі рішення були незаконними, оскільки землі лісогосподарського призначення мають певні обмеження, кому їх можна надавати і з якою метою. Ну, от зокрема, в ст. 56 Земельного кодексу України сказано, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування можуть безоплатно або за плату передаватися у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення площею до 5 гектарів, але виключно у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Тобто віддавати під забудови землі лісового фонду в Україні заборонено. Тому, швидше за все, порушення були зроблені в самій документації - не зазначалося, що землі відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення, робили їх звичайними землями запасу і таким чином, вибачте за неюридичний термін, їх попросту дерибанили.

Обов'язково треба завертатися до суду. При цьому йдеться про те, що потрібно скасовувати відповідні рішення міських рад, яким надавався дозвіл на розробку проектів землеустрою, і якими, власне, передавалися земельні ділянки. Підстави юридичні для цього є, зокрема ст. 210 Земельного кодексу. З позовом до суду, в принципі, мала б звертатися сама міська рада. Але, враховуючи, що міські ради, як правило, стоять на захисті інтересів, навіть незаконних інтересів, своїх голів, такого звернення до суду очікувати, на мій погляд, марно. Тому може звернутися до суду прокурор в інтересах держави. Також до суду може звернутися будь-який член територіальної громади відповідного населеного пункту, оскільки порушуються його права і охоронювані законом інтереси. Тобто люди могли використовувати ці території просто для відпочинку, зараз їх віддали у приватну власність.

Обшуки у мерів Бучі та Ірпеня: чи покарають винних. Коментарі експертів

 Термін позовної давності у нас відраховується з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів. Тобто, з практики — прокуратура проводить перевірку сьогодні і сьогодні з'ясовує, що там було порушення закону, і тому для неї відлік позовної давності починається сьогодні. Для громадянина або, скажімо, громадської організації, є така практика, коли до суду звертаються громадські організації для захисту своїх членів, строк буде відраховуватися з моменту теж, коли вони дізналися. Якщо відповідні рішення оприлюднювалися, тобто публікувалися в пресі, - то з дати публікації.

 Що робити у випадку якщо на роздерибаненій землі вже побудовано будинок, можливо, навіть багатоквартирний? - Принципово можна вважати, що це - незаконне будівництво, самочинне, навіть вимагати знесення, відновлення стану земельної ділянки. Це в теорії. Практично, якщо вже є треті особи, є побудований, прийнятий в експлуатацію будинок, було б логічніше просто вимагати з порушників закону, звісно, в судовому порядку, кримінальному провадженні відшкодування збитків, завданих в даному випадку територіальній громаді. Тобто, це збитки, це і втрати лісогосподарського виробництва, є нормативи, за якими вони вираховуються, це і вартість цих зелених насаджень, лісів, дерев, чагарників тощо.

А яке покарання передбачено за незаконне відчуження? І чи є взагалі ця відповідальність?

- Відповідальність залежить від того, що значить незаконне відчуження. Тобто якщо це було просто порушення закону через нерозуміння, незнання, неправильне тлумачення законодавчих актів, технічна помилка, то в даному випадку можна говорити тільки про визнання недійсним, скасування відповідних рішень актів, і можливо, відшкодування завданої шкоди. Якщо йдеться про те, що це було скоєно з певним умислом, тобто свідоме порушення законодавства, в даному випадку буде мова йти про кримінальну відповідальність, адміністративну відповідальність, в тому числі, припустимо, за перекручування даних державного земельного кадастру, за ненадання інформації і за класичні службові злочини, тобто перевищення влади або службових повноважень і зловживання владою або службовими повноваженнями. Також можлива відповідальність за статтями 358, 366 Кримінального кодексу – підробка документів або службове підроблення.

А наскільки легко чи важко довести факти захоплення ділянки?

- Насправді довести незаконність, як правило, легко. Дуже важко довести наявність умислу, що це зроблено свідомо, із злочинною метою, оскільки тут вже присутня суб’єктивна сторона, тут бувають рішення судів, які можна відносити до неправосудних.

Ото ж будемо очікувати на кінець цього спектаклю, хоча знаючи українське правосуддя результат очікуваний.