Диспепсія у дітей раннього віку

Автор: Медичний центр «Закревського 47» 546-05-34 097-854-50-50 http://medcentr.kiev.ua

Диспепсія (від грец. слів- важко,складно та-травлення)- це збірний термін, що включає групу функціональних розладів травлення, при яких порушуються процеси ферментативної обробки білкової або вуглеводної їжі. У першому випадку створюються умови для посилення процесів гниття під впливом гнилісної флори, переважно у товстій кишці; у другому- значно збільшуються бродильні прцеси під дією флори, що посилено розмножуються, як у товстій, так і в тонкій кишках. При тривалій або частій диспепсії розвивається ентерит або ентероколіт.

Диспепсія гнилісна проявляється здуттям, тяжкістю та тупим болем у животі, проносами з гнилісним запахом випорожнень, слабкістю, швидкою втомлюваністю та зниженням апетиту внаслідок загальної інтоксикації продуктами гниття, що утворюються та всмоктуються у кишці.

             Диспепсія бродильна характеризується метеоризмом, бурчанням у кишці, виділенням великої кількості газів. Особливістю дітей ранньго віку також є розлади або порушення травлення, які пов’язані з їх особливою чутливістю до порушення харчування або ж до невідповідного по віку харчування.

Прикладом порушення травлення у дітей є проста диспепсія. Вона може виникнути при різкому переході на суміш або коров’яче молоко,кефір; при раптовому припиненні грудного вигодовування; при неправильному (швидкому ) введенні прикормів; при недокормлюванні або перекормлюванні малюка; при неправильному приготуванні сумішей.

Клінічно диспепсія проявляється блюванням, посиленою перестальтикою кишківника і здуттям живота, частими рідкими випорожненнями при нормальній температурі тіла та при відсутності ознак зневоднення організму. Саме така диспепсія називається «простою»,  тому, що загальний стан дитини малопорушений і самопочуття не повинно страждати.

            В плані лікувальних заходів доцільною є водно-чайна пауза (пропускаються 1-2 вигодовування), під час якої дитині дають пити рідину. В таких випадках показані глюкозо-сольові розчини (Регідрон, БіоГая ОРС, ораліт та інші). Також можна використовувати несолодкий чай, ізюмний та рисовий відвари, компот із сухофруктів).

Після водно-чайної дієти вигодовування дитини слід почати з грудного молока або тієї суміші, на якій малюк знаходився до даного «зриву». Об’єм першого вигодовування обмежуємо 50-60мл, доповнюючи до потрібного вище перерахованими рідинами.

                 В подальшому  разовий об’єм основного вигодовування обережно збільшуємо (на 10-20-30 мл) і потрібний об’єм досягаємо на 3-5 день. Після цього ми не тільки відновлюємо, але і вводимо нові харчові продукти, прикорми, якщо дитина потребує таких. Ця обережність в розширенні  об'єму та складу їжі повинна бути тим більш пунктуальнішою, чим молодша дитина.