Під вечір річниці помаранчевої революції я раптом усвідомив, що я пророк.:))))) І, можливо, мої козюльки будуть колись вивчати, як інші пророчі книжки. Ось вам лише парочка прикладів.
Моя друга книжка політичних козюльок-епіграм називалася „Колода від Ющенка". За аналогією колоди від Леніна, яку той тягав на суботнику. А назву їй дала наступна епіграма.
На Майдані за нашу свободу
Я тягав із Ющенком колоду.
Раптом знов прийде до влади Я. -
Я скажу: „Колода не моя".
Тоді це сприймалося як таке, чого ніколи не може бути. Тепер це сприймається як гірка іронія, або сумне пророцтво.
Або ще:
Мали пацани сходняк
Про життя насущне.
Янукович тепер „Так!".
Ющенко - „Тому що!".
А пригадуєте як Юлія Тимошенко у парламенті запропонувала депутата від Партії регіонів повіситися на біло-синіх шарфиках, які вони одягнули того дня. Так читайте ще одне пророцтво:
Вона всіх депутатів ненависних
На біло-синіх шарфиках повісить.
А як вони опиняться при владі -
Її утоплять в Оранж-лимонаді.
Ну хоч і не в лимонаді, але таки утопили її.
Правда, самокритично треба визнати, що в деяких своїх пророцтвах я помилявся. Відносно тодішнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.
Треба належне віддати -
злочинний долає бедлам:
всіх він посадить за грати,
на волі залишиться сам.