Допрем`єрний показ

            Завтра, 3 березня о 12.40.,   в «Українському домі” відбудеться допрем`єрний показ  документального фільму за моїм у співавторстві сценарієм “Жінки, який б`ють”. Режисер Вадим Кастеллі.

            Головна історія там – це доля жінки, яка 13 років прожила у шлюбі, мала від чоловіка трьох дітей. При тому вона мала травмоване око – зіниця ніби на місці, але воно не бачить. Вона накульгує через травму ноги. В неї була перебита щелепа і поламано кілька ребер. Це її чоловік так "виховував".  Її чоловік в кінцевому підсумку був застрелений. Вона не змогла бути на похороні, оскільки сиділа в СІЗО за підозрою у вбивстві. Ми були разом з нею, коли вона прийшла на могилу чоловіка вперше.

            Є там й інші історії. На жаль, насильство в родинах відбувається досить часто. Просто про це соромляться говорити і ми мало знаємо про нього.

            Сам я фільм не бачив, віддав відзняте і сценарій, а Вадим Кастеллі монтував. Схоже, що він мій сценарій весь переставив з ніг на голову.

Раніше ми з ним співпрацювали у десятисерійному фільмі “НАТО: свій чи чужий?”. Хочу вірити, що вступ України до НАТО провалився не через наше кіноJ))))))

ПРЕС-АНОНС

3 березня 2011 року о 12:40 Медіа центр «Розмай» запрошує представників медіа до Українського дому (вул. Хрещатик, 2) на допрем’єрний показ та обговорення документального фільму «Жінки, яких б’ють» в рамках Форуму «Україна – суспільство рівних можливостей». Фільм представить автор стрічки – Вадим Кастеллі.

Чому чоловіки б’ють жінок?

Б’ють  бідних і  багатих, в багатоповерхівках і  в приватних  маєтках, з п’яної голови  і з тверезим розрахунком, через  велике кохання і з ненависті, а ще, як пояснюють чоловіки, «за дєло»… За обережною статистикою, кожна п’ята українка зазнає насильства в сім’ї. Це майже 4 600 000 жертв.

Українські чоловіки б’ють українських жінок, і жінки з цим миряться. Виправдовуючись, жінки розповідають про економічну ситуацію, дітей, квартирне питання, сором і… любов. Всі три героїні фільму любили своїх чоловіків: одну ледь врятували лікарі, інша від такої долі втекла, третя вбила свого ката і тепер, плачучи і каючись, доглядає його могилу. Автор фільму чоловік, і він ніяк не може зрозуміти: чому жінки терплять знущання? Він розпитує психологів та юристів, вітчизняних та закордонних експертів, та головне – самих жертв наруги, відомих і невідомих.

Це проблема, про яку треба говорити вголос. Краще кричати. Тоді можна  сподіватися, що коли-небудь, з часом, всі ми – суспільство – перестанемо бути такими злочинно терплячими. Люди кажуть: «Та нема у нас такого! Ну, може, десь-що і є, але щоб масово…»  Бо не знають. Бо не налякались по-справжньому. Але гірше коли знають, але вважають, що то - справа життєва. 

Фільм закликає всіх нас не терпіти насильства.

Над фільмом працювали: режисер, продюсер - Вадим Кастеллі; шеф-редактор - Вероніка Маковій; режисер монтажу - Любов Дроздовська; журналісти - Юрій Луканов, Марина Пономаренко; оператор, монтаж - Віктор  Завальнюк; оператор - Валерій Чижов; звукорежисер - Сергій Тягнирядно, виконавчий продюсер – Ірина Мирончук.

Фільм створено за підтримки

Представництва Європейського Союзу в Україні

Міжнародного фонду «Відродження»

Фонду сприяння демократії посольства США в Україні

Швейцарської агенції розвитку та співробітництва

Фонду «Mama Cash» (Голландія)

Посольства Королівства Норвегія в Україні