Росія проти Грузії три роки тому

Спогад очевидця

Я  був у Грузії  три роки тому, після того, як Росія напала на Грузію. Робив цикл репортажів для Gazeta.ua і новини для Радіо Свободи. Там я зняв і до сьогоднішнього дня найкращу свою фоту.

А крім того,  там трапилася дивовижний в своїй безглуздості епізод. Мені в ньому все було ясно. Я його просто так виклав  без коментаря. Але народ не знав як до цього ставитися. Мусив написати ще один блог.

Йдеться про те, що на російському блок-посту офіцер, дізнавшись, що ми з України, поділився враженнями од відпочинку в Криму. Поскаржився на якогось дядька, який прогнав його з дочкою з лавки, коли він сів там перепочити. На запитання “Чому?” пояснив, що росіян там у нас не люблять.

Я вирішив, що він типова жертва пропаганди, яка йому розповідає, що росіян всюди не люблять. І через це він навіть побутовий конфлікт оцінює як міжнаціональний. Навіть в Криму, де русофільські настрої домінують.

Одного разу в Тбілісі, коли я звернувся до грузинів російською мовою з проханням показати дорогу. Одна жінка сказала мені: “Мы не хотим с вами воевать. Вы наши братья». Я запитав: “Кто мы?». «Русские». «Я не русский. Я украинец». «Вы тем более наши братья». Жодної агресії до цивільних росіян з боку грузинів я не спостерігав.

Лише одного разу на мене накричали. Я фотографував як вдова покійного Звіада Гасахурдія, якщо не помиляюся, Манана Гамсахурдія сварилася з тамтешнім омбудсменом. У неї і її прихильників була кімнатка у будинку омбудсмена. З початком війни її терміново відвели під приміщення для гуманітарної допомоги.  І, які їх називають, звіадисти наїхали на омбудсмена. Побачивши, що я фотографую, вона почала кричати грузинською мовою. Я сказав російською, що не розумію. Не пригадую точно, але вона сказала щось на зразок того, що я ворог. Я відповів, що я українець. Вона сказала, що Кравчук присилав літаки бомбити Грузію під час громадянської війни. У мене не було слів.