Серед євреїв повно лайна

Але я волію нюхати квіти

 Про жидів заговорили. Покращання наближається до свого «апофігіозу». Треба винних шукати?

Не заперечую. Серед євреїв повно  лайна. Воно плаває і смердить. Смердить не менше, ніж українське лайно.

А ми, певне, нація мазохістів, що винятково на лайні концентруємося і не помічаємо інших запахів.

Чому б нам  не звернутися, наприклад, до Семена Глузмана, який в таборах пліч о пліч з українцями сидів і боровся з тим режимом? Він своїм духовним  вчителем вважає українця  Івана Світличного.  Мало того, ідеалістично переконаний, що залишися Світличний в живих і країна в нас була б іншою. А маму покійного   Валерія Марченка, з яким познайомився і здружився в таборі, він тихо, без піару і реклами підтримував до кінця її життя.

Чому не згадати Моїсея Фішбейна, який, ставши громадянином Ізраїлю, підтримує  Україну, не обливає її брудом  і роз`яснює своїм одноплемінникам справжню сутність Української повстаноської армії?

А ось такий собі   Іосиф Хейфец. Він, хоч і не громадянини України, але  теж заслуговує на пошану. Він  написав  нариси про багатьох  українців, які сиділи разом з ним в таборах.

А Йосиф Зісельс? Він проти відомого по-шахрайськи ухваленого мовного закону виступав, співавтором якого був чоловік з прізвищем на ко.

Чому не придивитися до  Євгена Захарова, який очолює  правозахисну Українську гельсинську спілку з прав людини? Він захищає людей незалежно від їхніх політичних поглядів – українських націоналістів в тому числі. Здається, він теж єврей. Хоча я можу і помилятися. Зрештою, яка  різниця? Робить людина добру справу і плювати мені Петренко це чи Рабинович.

Погодьтеся, що вищезгадані люди творять зовсім іншу атмосферу, ніж винюхують деякі діячі. Я особисто, не забуваючи  про лайно, все ж таки волів би нюхати квіти. Пахнуть приємніше  і на позитивний лад налаштовують.