Українському шансону бути! Мандрівська альтернатива Бутиркам і Трофімам

Cлухаймо українське!

Якщо французькі кабаре сто років тому відкрили світові романтичний шансон, то чом би українським шинкам не стати саме тією сценою, звідки поллються українські пісні, створені в кращих традиціях цього жанру? Не про блатний кабацький музон північного сусіди тут ходить (цього українці наїлися вже до переситу), а саме про появу власних шансоньє з виразним національним обличчям. Так, увочевидь, міркував собі лідер гурту «Мандри» Сергій Фоменко, коли років зо 5 тому разом з акордеоністом Данилом Денисовим заснував музичний проект «Фома-шансон». І ось нарешті у столичній кнайпі свого приятеля Олега Скрипки не лише відограв повноцінний концерт, але й представив мультиплікаційний кліп на одну з пісень, яку назвав «Жовтий якудза».

Вийшло незлецьки: колоритні персонажі,  виготовлені в дусі японського аніме, мафійні розбірки та пристрасні любощі, але без скочування до вульґарного хентаю. Та все ж чимало прихильників «мандрівської» творчости усерйоз занепокоїлися: чи за цими новомодніми віяннями автор достославної «Орисі» не занедбає дорешти чітко окреслений терен українського фольк-року? На що Фома незворушне відповідає, що й надалі доховає вірности народним мотивам у своїй творчости. «Уже найближчим часом ми плануємо випустити кліп на пісню «Карпатська історія». Це буде дуже запальне етно-реггі. Воно цілком вписується у нашу музичну концепцію. Хоча зізнаюся, що, як творчій людині, мені подобається експериментувати із різними стилями та  жанрами», - оповідає український шансоньє.

А тим часом Борис Денисевич - творець кліпу про любовні походеньки батярів із Країни вранішнього сонця уже виношує плани щодо створення нового анімаційного проекту. Цього разу він має намір зодягнути в мультиплікаційні шати переспіваний Фомою на український штиб відомий радянський гіт «про Костю-моряка». Але згідно з україномовною версією пісні, шаланди переправлятимуть контрабанду, а не упійману кефаль, як в ориґіналі. А «пивную», у якій биндюжники цмулять  хмільні напої, змінять на рідніший українському вухові жаргонний гендель. Утім лишається чимало моментів, над якими ще слід добряче поламати голову. Зокрема, режисер і дотепер не визначився, який же контрабандний товар був найбільш популярним у довоєнній Одесі, а відтак має привілей втілитися  у мультиплікаційному образі.

Хай там як, а творчий зачин хлопаків із дуету «Фома-шансон» присутній публіці однозначне припав до смаку. Ніхто ані стілечки не досадував, що, мовляв, почув не те, що хтів. Тож є всі підстави сподіватися, що цей музичний напрям пустить міцне і розлоге коріння на українському ґрунті.  Але, аби не зурочити, обережно повторимо за Шевченком: «А що вродить? Побачите, які будуть жнива!».

Сергій Іщенко-Сіроманець