Здавалося б, на таке запитання — скільки коштує? — існує одна-єдина правильна відповідь — нуль, зеро. Але ж ні… Життя підказує куди цікавіші й значно дорожчі варіанти. От, наприклад, для окремих пацієнтів стаціонарного відділення КНП «Березанська міська лікарня» те саме безкоштовно», за їхніми підрахунками, може обійтися в кілька тисяч гривень. Бо значну частину призначених ліків доводиться купувати власним коштом.
«Як так?» — запитаєте ви. Існує ж програма державних гарантій, за якою медичні препарати у стаціонарах мають надаватися людям безкоштовно, бо закуповуються вони за кошти платників податків. Навіть спеціальний державний сервіс працює — «ЄЛіки» називається, аби кожен громадянин міг зайти з телефону і побачити перелік препаратів, які значаться на балансі лікувального закладу.
Але сувора реальність іноді розходиться зі статистикою. Поряд з офіційними звітами про залишки ліків функціонують аптечні пункти на території самої лікарні. Саме туди, зі списочками на клаптиках паперу, без печаток і підписів, пацієнти стаціонару регулярно ходять купувати призначені їм препарати — наприклад, той же «Метронідазол», «Цефтріаксон» чи розчини для крапельниць, про що свідчать свіжі фіскальні чеки.
І тут у кожного, хто ще не розучився рахувати, виникає цілком логічне запитання: як так виходить, що в офіційному листку лікарських призначень препарати розписані на дні наперед, в електронних базах наявності медикаментів подібні позиції часто світяться як доступні, а пацієнт усе одно йде в аптеку з рукописним папірцем і платить власні гроші?
Дивовижний, скажемо прямо, кругообіг. Держава справно фінансує програму гарантій, електронна система справно відображає облік, аптека на території лікарні справно видає фіскальні чеки, а пацієнт платить двічі: спочатку податками в бюджет, а потім — готівкою в касу за лікування в стаціонарі.
До речі, про гармонію та взаєморозуміння. У країні давно діє суворий продаж антибіотиків та інфузійних розчинів виключно за електронним чи офіційним паперовим рецептом. Але для аптечних пунктів біля лікарні закони, схоже, пишуться іншим шрифтом. Виписати офіційний е-рецепт стаціонарному хворому лікар не може — система НСЗУ одразу запитає, чому пацієнт купує те, що лікарня вже отримала від держави. Тому в хід ідуть безіменні клаптики паперу. І диво: фармацевти читають ці «фільчині грамоти» з першого погляду і без зайвих запитань пробивають у чек суворо рецептурні препарати. Ось що значить справжня виробнича синергія, коли комерційний інтерес виявляється сильнішим за будь-які ліцензійні умови!
Звісно, свіжий євроремонт у відділенні милує око — стіни рівненькі, плитка блищить, любо глянути! От тільки за красивим фасадом до болю знайома практика придбання ліків «за списочком» почувається так само затишно, як і раніше. Бо пофарбувати стіни — то справа нехитра, а от налагодити логістику так, щоб пацієнту не доводилося бігати в аптеку по базові препарати, — тут, мабуть, потрібен інший підхід. Тож і виникає враження, що в наших реаліях комфортне лікування передбачає не лише оновлені палати, а й обов’язкову наявність товстого гаманця у тумбочці.
Втім, для протидії місцевим любителям виписувати безіменні папірці в клітинку та продавати за ними рецептурні ліки є й інші, справді безкоштовні рецепти: дзвінок на гарячу лінію Національної служби здоров’я України (НСЗУ) за номером 16-77; звернення до МОЗ (0800505201); скарга до Держлікслужби у Київській області за номером 16-77; звернення до МОЗ (0800505201); скарга до Держлікслужби у Київській області за телефоном (044) 576-40-41 або на центральну лінію (044) 422-55-77).
Достатньо пацієнту сфотографувати листок призначень, зберегти аптечні фіскальні чеки та залишити звернення — і тоді вже адміністрації закладу доведеться пояснювати ревізорам, чому гарантовані державою препарати раптом стають платними, а фармацевтам — куди подівся обов’язковий рецепт. Це не коштує людині жодної копійки, зате, подейкують, миттєво повертає пам’ять, освіжає знання законів і чудодійним чином наповнює відділення безкоштовними ліками.
Тема безоплатної медичної допомоги буде продовжена в наступних публікаціях.