Каральна інквізиція та картельні генерали для захисту мафії від народу
Коли ми аналізуємо плівки НАБУ, де російські наркобарони та українські силовики обговорюють розправи над активістами за допомогою молотків та сірчаної кислоти, найстрашніша деталь криється в посадах цих переговорників. Окремою, найтемнішою гілкою цієї державної мафії виступає Департамент захисту національної державності (ДЗНД) СБУ. Структура, яка за своїм прямим, законним статусом під час війни мала б випалювати ворожу агентуру, диверсантів та кремлівські мережі, сьогодні остаточно перетворилася на каральну політичну поліцію. Це сучасна «охранка», чий головний функціонал зводиться до захисту влади та її тіньових потоків від власного народу.
Щоб зрозуміти масштаби цинізму, достатньо поглянути на фігурантів плівок. Одним із ключових партнерів Єгора Буркіна («Мексиканця» — громадянина РФ, керівника наркокартелю «Хімпром» та агента ФСБ) та його зв'язкового Андрія Осіпова («Кримінала») виступає «Акім» — Сергій Дука, генерал-майор СБУ та Перший заступник начальника того самого Департаменту захисту національної державності (ДЗНД) СБУ. Разом із ним у цій спайці працюють поліцейські чини: «Прайс» (Володимир Ценов з ДСР Нацполіції) та «Консультант» (Олександр Дем'янчук з карного розшуку Київщини).
Коли Перший заступник начальника ДЗНД СБУ веде спільні справи з російським криміналом, оберігаючи наркотрафік та погоджуючи «грев» для корумпованих колег на кшталт генерала Вітюка («Лисого»), стає абсолютно зрозуміло: цей Департамент не захищає державу. Він її продає. А щоб суспільство, журналісти та публіцисти не заважали цьому процесу, весь колосальний репресивний апарат ДЗНД розгортається проти них.
ДЗНД СБУ як інструмент цензури, який став політичною охранкою
Гучний скандал із встановленням прихованих камер у спальнях журналістів Bihus.Info — це лише верхівка айсберга, публічний провал, який випадково виліз назовні і показав, чим насправді займаються оперативники ДЗНД під час повномасштабної війни. Їхня щоденна, системна робота — це терор проти авторів незручних текстів, блогерів, активістів та громадських діячів, які насмілюються критикувати владу, розкривати свавілля генералів чи писати про тилові катівні.
Для того щоб закрити рота будь-якому публіцисту, слідчі та оперативники ДЗНД використовують відпрацьовану технологічну схему. Спочатку призначається ручна, підконтрольна СБУ лінгвістична експертиза, яка висмоктує «злочинний умисел» із будь-якого абзацу вашого тексту. Після цього відкривається кримінальне провадження за найтяжчими статтями Кримінального кодексу України (ККУ), що дає підстави для прослуховування, стеження, обшуків, вилучення техніки та арештів без права застави.
Ось улюблений арсенал статей ККУ, які ДЗНД використовує для фабрикації справ проти авторів текстів, перетворюючи публіцистику на кримінал: стаття 114-1 ККУ (Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань) — сьогодні це найпопулярніша і найцинічніша зброя політичного сиску. Її каральний потенціал — від 5 до 8 років позбавлення волі.
Якщо ви у своєму тексті розкриваєте існування нелегальної «прес-хати» в підвалі Сенс-банку в Петропавлівській Борщагівці, критикуєте свавілля ТЦК або генерала Півненка, ДЗНД миттєво запускає маховик. Ручні експерти напишуть у висновку, що ваш текст «дискредитує військове керівництво, зриває мобілізаційні заходи та штучно створює перешкоди для діяльності ЗСУ». Це ідеальна стаття, щоб прирівняти викриття корупціонерів у погонах до злочину проти всієї армії.
Стаття 109 ККУ (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади): вона використовується для розправи над найгострішими політичними авторами. Якщо ви у колонці називаєте речі своїми іменами — пишете, що «цією країною керує мафія, яка зрослася з державою, і цю систему потрібно терміново міняти» — ДЗНД трактує це як злочин. Будь-який заклик до спротиву внутрішньому беззаконню чи прогноз щодо появи «вігілантів» (громадянських месників) експертиза охранки підведе під «публічні заклики до повалення влади». Покарання — до 10 років тюрми. Ваш текст прирівняють до спроби державного перевороту.
Стаття 111 ККУ (Державна зрада) — це класична «ядерна зброя» для фізичного і репутаційного знищення. Стаття передбачає довічне позбавлення волі та утримання в СІЗО без права на заставу. Як це працює проти блогерів? Тексти опозиційних публіцистів чи розслідувачів, які критикують дії Офісу Президента, Малюка, Поклада чи розкривають зв'язки генералів з ФСБ, штучно прив'язуються до «російського ІПСО». Слідчий ДЗНД просто пише в рапорті, що ваша публікація «сприяє підривній діяльності РФ в інформаційній сфері та дестабілізує ситуацію в тилу». Цього формулювання для кишенькового судді достатньо, щоб згноїти автора в тюрмі, навіть якщо він усе життя займався волонтерством.
Стаття 436-2 ККУ (Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України) — ця стаття часто натягується як сова на глобус у випадках, коли автор аналізує фатальні помилки українського командування, пише про провали в обороні, корупцію на фортифікаціях або висвітлює гірку правду про реальний стан речей на фронті. Експерти ДЗНД маніпулятивно заявляють, що такі тексти «деморалізують населення», «підривають віру в перемогу» і, як наслідок, «підігрують російським наративам».
Механіка репресій та парадокс системи
Ця каральна механіка працює безвідмовно, оскільки ДЗНД має повну монополію: власні інститути судових експертиз, прямий доступ до баз даних, камери спостереження та абсолютну підтримку ручних суддів, які, не читаючи, підписують ухвали на замовлення мафії.
Парадокс і головна трагедія України полягає в тому, що генерали на кшталт «Акіма» спокійно ділять мільйони з російським картелем «Хімпром», виділяють «грев» (допомога від кримінальних авторитетів для підтримки подільників) своїм корумпованим побратимам і планують розправи з молотками. Вони залишаються недоторканними. Але якщо ви, як публіцист, напишете про це текст — саме ви станете для ДЗНД головним ворогом держави, «російським ІПСОшником» і фігурантом справи про перешкоджання ЗСУ чи державну зраду. Для них чесний текст, який руйнує їхню монополію на владу і розкриває їхню гнилизну, є набагато більшою загрозою, ніж будь-яка ворожа диверсія.
Владислав СМІРНОВ