Потрібно наносити удари по тому, що справді може вплинути на ситуацію. Без маркетплейсів вони переживуть осінь, а ось без об'єктів енергетичного комплексу — це вже інший питання. Потрібно не мемами обмінюватися, а працювати над ударами по енергетичній інфраструктурі супротивника.
У ніч на 23 серпня Росія атакувала Україну 127 безпілотниками різних типів, зафіксовано влучання та падіння уламків на 25 локаціях. За попередніми даними, протиповітряна оборона збила або подавила 97 російських безпілотників на півночі, півдні та сході країни.
У ніч на 20 серпня ворог масовано атакував Україну ракетами різних типів та 168 безпілотниками. Основний удар припав на Київщину, ППО знешкодила 186 повітряних цілей. За даними ПС, росіяни атакували Київщину ракетами «Онікс», «Циркон», «Іскандер-М» та ракетами до комплексів С-400, які заходять на ціль за балістичною траєкторією.
Наразі я не бачу доказів щодо тривалого накопичення ракет та безпілотників. Цифри свідчать про звичайні для противника можливості.
Говорити про те, що противник накопичував засоби ураження для останньої масованої атаки по Україні, поки що немає жодних підстав. Насамперед звертаю увагу на кількість безпілотників – від 120 до 168 одиниць.
Коли противник накопичує БПЛА, Генштаб ЗСУ звітує про атаку БПЛА від 400 до 600 одиниць. Навіть максимальна кількість під час атаки 20 серпня у 168 БПЛА- це фактично їхні щодобові показники.
За даними ГУР МОУ, російська промисловість зараз може виробляти близько 3 тисяч реактивних «Гераней-4/5» на місяць. Водночас обсяги виробництва «Герані-2» оцінюються приблизно у 2,8 тисячі одиниць щомісяця.
Основне виробництво російських ударних БПЛА розгорнуте у промисловій зоні Алабуга в Татарстані. Крім того, у рф виготовляють дрони сімейства «Гарпия» на Іжевському електромеханічному заводі Купол. Реактивні «Герань-4» і «Герань-5» належать до нових російських розробок, створених із використанням технологій, отриманих після співпраці росії з Іраном у сфері Shahed.
Те саме стосується і балістики. Під час останньої масованої атаки могло бути застосовано приблизно 12–15 балістичних ракет. Це знову ж таки не свідчить про те, що вони накопичували балістичну зброю. Це їхня середньостатистична здатність.
Загалом російський ОПК здатний виготовляти понад 200 крилатих і балістичних ракет щомісяця.
За інформацією військово-політичного керівництва України, Москва прагне масштабувати виробництво балістики до 100 одиниць на місяць (близько 1300 на рік), проте станом на кінець літа 2026 року таких темпів вона ще не досягла.
Згідно з офіційною відповіддю ГУР Міноборони на запити ЗМІ, станом на серпень 2026 року безпосередній бойовий запас балістичних систем в арсеналах рф складає:
-ракети до ОТРК «Іскандер-М» — близько 130 одиниць
-ракети РМ-48У (до С-400) — близько 400 одиниць
-гіперзвукові «Кинджали» — близько 50 одиниць.
При цьому я не вважаю, що противник зазнає критичного дефіциту засобів ураження. Про це свідчить той факт, що під останньої масованої атаки були використані крилаті, балістичні та гіперзвукові ракети.
Ще один показовий момент – запуск «Калібрів» з району Новоросійська. Звертаю увагу на те, що, незважаючи на попередні удари України по російських ракетоносців чорноморського флоту, країна-окупант, як і раніше, зберігає можливість здійснювати звідти запуски крилатих ракет.
Генштаб ЗСУ повідомляв про ураження ракетоносців «Адмірал Макаров» і «Адмірал Ессен», але бачимо, що противник має можливість завдавати ударів з Новоросійської бухти.
Також звертаю увагу на географію запусків безпілотників. Дрони летіли з Курська, Міллерова, Орла, Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих територій з Криму та Донецька. Особливу увагу звертаю саме на Донецьк. На мою думку, нові запуски БПЛА з Донецька свідчать про те, що противник має можливість відновлення інфраструктури запуску безпілотників у районі Донецького аеропорту у досить стислий термін. Або, інформація про знищення дронопорту була, як мінімум, перебільшена.
У той же час головною відмінністю цих атак є не кількість ракет і географія запусків, а вибір цілей.
Удари завдавалися по логістичним хабам. Були знищені склади з продовольством і медикаментами, у тому числі склади Червоного Хреста. Тому тут, швидше, йдеться не про накопичення засобів поразки, а про вибір цілей.
Ворог систематично завдає ударів по продовольчим базам, логістичним пунктам великих торгових мереж, складам з медикаментами та іншим об’єктам, де зберігаються значні запаси товарів першої необхідності.
Так, у ніч на 5 серпня російські удари пошкодили або знищили чотири розподільчі центри Fozzy Group, які забезпечували товарами мережі «Сільпо», «Фора» та Thrash! Траш!. Унаслідок атаки загинули шестеро працівників.
Вранці 20 серпня внаслідок російської масованої ракетної атаки постраждав склад мережі супермаркетів «ЕКО Маркет». Унаслідок російського обстрілу постраждав склад мережі продуктових магазинів «Фора» у Мартусівці на Київщині, де зберігалася фрешова продукція. У Борисполі внаслідок російської атаки були пошкоджені продуктові склади та об’єкти Червоного Хреста. Крім того, у ніч на 20 серпня пошкоджено склад з товарами супермаркетів Varus у Борисполі. А 22 серпня російські загарбники завдали удару по розподільчому магазину мережі магазинів «Аврора».
Я вважаю, що таким чином ворог намагається не просто знищити конкретний склад, а порушити саму систему постачання та створити умови для штучного дефіциту.
Вони цілеспрямовано знищують склади з продовольством, логістичні пункти великих торгових мереж, де знаходиться холодильне обладнання. Це може призвести до утворення черг, нестачі продуктів харчування, медикаментів та товарів першої необхідності.
Саме в цьому і полягає принципова різниця між російськими ударами та частиною українських атак по об’єктах на території країни-окупанта.
Ми завдаємо удару по маркетплейсах Wildberries. Це гарна картинка, але маркетплейс - не спеціалізована продовольча база і не склад медикаментів. Без Wildberries росіяни осінь і зиму переживуть.
Якщо говорити про удари по території Росії, які здатні реально вплинути на російське суспільство напередодні осінньо-зимового періоду, значно важливішою метою є енергетична інфраструктура.
Потрібно наносити удари по тому, що справді може вплинути на ситуацію. Без маркетплейсів вони переживуть осінь, а ось без об'єктів енергетичного комплексу — це вже інший питання. Потрібно не мемами обмінюватися, а працювати над ударами по енергетичній інфраструктурі супротивника.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.