Чому антикорупційна машина в Україні дедалі частіше працює проти тих, хто реально наповнює бюджет
Чому антикорупційна машина в Україні дедалі частіше працює проти тих, хто реально наповнює бюджет
Аналітичний погляд на те, як формальна боротьба з корупцією та політика зрівнялівки в оплаті праці керівників держпідприємств під час війни призводять до криміналізації ефективних менеджерів, втрати прибутків і посилення впливу тіньових груп. На прикладі справи директора порту «Південний» показано системну кризу державного управління. Матеріал досліджує небезпечну тенденцію, за якої керівники державних підприємств, що забезпечують мільярдні надходження до бюджету, стають фігурантами кримінальних справ через правові колізії та обмеження зарплат. Автор ставить під сумнів реальну мету таких проваджень і їхній вплив на економіку країни.
Замість вступу чи у чому суть проблеми
Останнім часом ми багато говоримо про боротьбу з корупцією, антикорупціонери показують нам тисячі кримінальних справ відкритих на чиновників та керівників успішно працюючих держпідприємств, але чи замислювалися ми, що більшість цих справ відкривається з метою виправдання існування всіх цих силових структур, в яких працюють сотні тисяч людей, які постійно беруть активну участь у створенні свій зміст без будь-яких обмежень не період війни.
У той час як директори в державних установах не дивлячись на те, що їх посадові оклади в більшості випадків обмежуються постановами кабінету міністрів жалюгідними 10 мінімальними заробітними платами, судді та прокурори, а також всі антикорупціонери отримують заробітні плати і премії в повному обсязі і вони набагато вищі. своє існування, вони вигадали безліч схем звинувачення людей чесно трудящих і створюють ВВП.
І одна з таких схем це масове звинувачення керівників державних підприємств у тому, що вони нібито завищують свої заробітні плати або виплачують собі премії, і найстрашніше, що з цього приводу відкривають справи за статтею 191.5. онуків нквдистів.
Для тих, хто не в курсі. В Україні з квітня 2020 року Кабінет Міністрів обмежили керівників десятьма мінімальними зарплатами, що становило тоді 47 200 грн на місяць. І навіть якщо у Вас був контракт, наприклад 200 000 гривень, ви все одно мали отримати на руки лише 10 мінімальних зарплат. Куди подіти різницю і як бути з тим, що ухвала не обмежувала нарахування заробітної плати, а тільки її виплату і також не вказувалося, що трудові договори повинні бути переглянуті, а значить за правилами бухобліку нарахована зарплата понад ліміт повинна була прямувати на депонент, а ліміт виплачуватись на руки. Більше того, депонована сума мала нараховувати до вирішення цього питання по суті і потім, або повернутися до бюджету, або після звільнення чиновника виплачено йому, оскільки трудовий договір з ним не переглянутий. Ось бачите начебто правова колізія, викликана наслідками «турбо режиму» ухвалення законів та указів, а за фактом це стало новою можливістю показати свою роботу із захисту бюджету та отримати нові зірки на погони.
До чого призвела така політика держави? Усі просто найефективніші менеджери від гріха подалі перейшли працювати у приватний бізнес, де зарплата не обмежується і направили грошові потоки не до бюджету, а іноземним інвесторам до кишені. Більше того, у разі чого такі люди біжать до посольств США чи Британії і там постанови Кабміну не діють.
Але були й такі люди, які залишилися на посадах і продовжували працювати, приносячи країні мільярди гривень доходу, а замість премії такі люди отримали кримінальні справи під ялинку, і добру половину з них звинувачували в незаконному нарахуванні заробітної плати, а половину в її незаконному отриманні при звільненні з державного підприємства. Ось якщо коротко яка загогулина вийшла, не дивлячись на те, що підприємство під керівництвом деяких керівників в умовах війни генерували до бюджету України мільярди гривень, замість того, щоб дати людям мотивацію працювати на державу під час війни далі, найуспішніших вигнали, а тих хто залишився підвели під суд за найважчою статтею кримінального кодексу України.
Конкретний приклад натягування сови на глобус
Автор цих рядків наприкінці осені 2025 року випадково побачив у мережі інтерв’ю директора порту Південний Олійника та журналіста міжнародника Євлоєва, де ті обговорювали дуже цікаву тему перетворення єдиного прибуткового державного порту в Одеській області на банкрута для приватних компаній, яким він створює конкуренцію.
З інтерв’ю я здивовано дізнався, що порт Південний під керівництвом Олійника приніс до бюджету України мільярди гривень і це під час війни.
Виявляється сам Олійник двічі повертався до порту, і двічі на 1000 % підвищував ефективність його роботи, яка виражалася у чистому прибутку підприємства! Вдумайтесь на 1000 відсотків від плану!
Виявляється сам Олійник двічі повертався до порту, і двічі на 1000 % підвищував ефективність його роботи, яка виражалася у чистому прибутку підприємства! Вдумайтесь на 1000 відсотків від плану!
За його словами, за цей час він отримав два похвальні листи від Верховної Ради України, а в результаті став фігурантом сфабрикованої справи про виплату собі заробітної плати, і найцікавіше, що він її сам собі не платив, а це робили інші люди. Автор цих рядків працював у державній установі і жодного разу, навіть будучи начальником не міг виписати собі навіть найменшу премію, максимум що можна було подати табель з переробкою годин, все інше робила бухгалтерія казначейства.
З інтерв’ю я дізнався, що Олійника двічі запрошували до порту, щоб він налагодив роботу і з цим завданням впорався. Людина переселенця з Маріуполя. Україну не зрадив. Заробив мільярди для України, і відтак не дав заробити одеській мафії, яка вирішила йому помститися і через корумпованих «героїв кинджала та плаща». Прошу зауважити, на мою думку 80% одеських кримінальних справ щодо корупції – це помста місцевої мафії тим, хто ризикнув влізти на тендер і зробити дешевше.
Це відео мене настільки вразило, що я навіть пішов до суду, де слухається ця справа. У суді я потрапив на момент останнього слова бухгалтера чи керівника фінансової служби, якого у складі групи осіб звинувачують у незаконній виплаті зарплати директору порту. До речі з його виступу стало відомо, що після відставки Олійника він ще деякий час працював з новим директором порту, на якого теж відкрили таку саму справу, з таким самим змістом питання, де цей фінансист поки що проходить як свідок.
З виступу цієї людини я дізнався, що він доктор наук, закінчив школу економіки в Лондоні навіть викладає економіку в одному з ВНЗ Києва. За його словами, він діяв строго за законом, який приписує нараховувати заробітну плату на депонент у разі, якщо «Кабмін» своїм указом обмежив розмір виплат, але не уклав новий трудовий договір.
За його словами, він також нараховував зарплату й іншому директорові, який прийшов після Олійника. І тепер він там теж у справі і поки що як свідок. І найцікавіше, що нараховані гроші хоч і були виплачені Олійнику, але це було зроблено після того, як його було відсторонено і нічого собі виплатити вже не міг.
Більше того, як виявилося, гроші Олійник не витратив, а вони просто були у нього на зарплатному рахунку, оскільки як чесна людина він чекав на пояснення, чи можна їх брати, чи це помилково нараховані йому суми.
Я не суд, але на мою думку якщо хтось тут винен, то це фінансист, бо доктор наук повинен був знати, що робив, і чи він спеціально підставив Олійника чи помилково вирішувати суду, але на мій погляд, якщо хтось і винен то це бухгалтерія та фінансовий відділ, але не менеджер, який приймає глобальні управлінські рішення, які вже принесли країні реальні мільйони. Адже повинен доктор наук знати, що можна робити, а що ні?
Виходить, що Олійника, того самого Олійника, який заробив у порту мільярди гривень і якого Зеленський особисто трусив за руку і наводив його роботу в приклад іншим і нагородив похвальним листом від ВР, тепер сидить у суді і доводить, що він не нараховував собі зарплату і більше того, на цей час його відсторонено від роботи в порту. А може Зеленський просто знову не знає як знущаються з його найефективнішого менеджера?
За цей час порт втратив прибуток, обороти впали і раді цьому лише представники приватних портів та одеської мафії. На сьогодні лише за грудень порт зазнав збитків на 140 мільйонів гривень, а новий керівник більше зацікавлений у покупці нової службової машини за 60 тис. у.о. (більше 3 000 000 грн) і вже планує новий схематоз:
https://www.rp.rv.ua/3714078726-voloshyn-vyacheslav-eduardovych.html
Я думаю, що напевно вище вказане інтерв’ю було спеціально інспіровано кимось з того боку, щоб показати, що співпрацюючи з Україною і приносячи їй вигоду, ви врешті-решт опинитеся в суді?
Висновок: цю країну погубить зрівнялівка та корупція з некомпетентністю, яку вона викликає.
Скажіть, а скільки таких менеджерів чи пішли чи були прибрані у масштабах усієї країни? Які збитки завдає країні така зрівнялівка? Як людина переселенець, яка працює на такій відповідальній роботі та заробляє для країни мільярди, має виживати на жалюгідні 10 мінімальних зарплат маючи величезні представницькі витрати?
Виходить, Кабмін прирікає нашу країну на вічну зрівнялівку, яка в кінцевому підсумку призведе до того, що керівники або повинні будуть красти, щоб забезпечити собі гідний рівень життя або в крісла держпідприємств сядуть невучі та нероби, які відбуватимуть номер і доводитимуть підприємство до банкрутства?
Радянський союз розвалився через корупцію яка була похідною зрівнялівки, схоже Україна настає не ті ж граблі, а виграють від цього поки тільки «компетентні органи» бо вони не сіють, ні орють не будують, а пишаються громадським ладом… і при цьому отримують чергові зірки на погонах, за розкриття псих не торкнеться, хоча вони нічого не виробляють. Горе тій країні, де економлять на зарплатах реально ефективним менеджерам ігноруючи їхні фінансові досягнення, і обмежують їхню зарплату розміром пенсії пенсіонера МВС часів СРСР, та саме стільки можна відсудити собі пенсію, якщо ти працював у КДБ УРСР і знищив Стуса.
Висновок: цю країну погубить зрівнялівка та корупція з некомпетентністю, яку вона викликає.
Скажіть, а скільки таких менеджерів чи пішли чи були прибрані у масштабах усієї країни? Які збитки завдає країні така зрівнялівка? Як людина переселенець, яка працює на такій відповідальній роботі та заробляє для країни мільярди, має виживати на жалюгідні 10 мінімальних зарплат маючи величезні представницькі витрати?
Виходить, Кабмін прирікає нашу країну на вічну зрівнялівку, яка в кінцевому підсумку призведе до того, що керівники або повинні будуть красти, щоб забезпечити собі гідний рівень життя або в крісла держпідприємств сядуть невучі та нероби, які відбуватимуть номер і доводитимуть підприємство до банкрутства?
Радянський союз розвалився через корупцію яка була похідною зрівнялівки, схоже Україна настає не ті ж граблі, а виграють від цього поки тільки «компетентні органи» бо вони не сіють, ні орють не будують, а пишаються громадським ладом… і при цьому отримують чергові зірки на погонах, за розкриття псих не торкнеться, хоча вони нічого не виробляють. Горе тій країні, де економлять на зарплатах реально ефективним менеджерам ігноруючи їхні фінансові досягнення, і обмежують їхню зарплату розміром пенсії пенсіонера МВС часів СРСР, та саме стільки можна відсудити собі пенсію, якщо ти працював у КДБ УРСР і знищив Стуса.
Висновок: якщо так продовжуватиметься і далі країну загубить зрівнялівка та корупція з некомпетентністю, яку вона викликає.
https://youtube.com/shorts/MeUba99rSp0
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.