Економіка Франції буксує: уряд шукає гроші та затягує паски

Інфляція трохи вгамувалася, але дефіцит бюджету змушує Париж йти на ризиковані кроки та переглядати старі заборони заради поповнення казни.

Давайте говорити відверто: французька економіка зараз нагадує старий дизельний двигун. Вона наче й працює, і навіть рухається вперед, але робить це з таким натужним скрипом, що стає трохи лячно. Після важких часів інфляційного шоку, коли цінники в супермаркетах Carrefour чи Auchan змінювалися ледь не щодня, ситуація наче стабілізувалася. Але це оманливий спокій. Зростання ВВП повзе зі швидкістю втомленого равлика, ледь дотягуючи до одного відсотка, а дірка в державному бюджеті муляє очі не тільки Брюно Ле Меру, але й усім рейтинговим агентствам, які вже точать зуби, щоб знизити кредитний рейтинг країни.

У такій ситуації, коли грошей катастрофічно не вистачає, а різати соціальні виплати — це гарантовано отримати чергову порцію протестів та спалених сміттєвих баків на вулицях Парижа, влада почала шукати альтернативні джерела доходу. І тут на сцену виходить досить неочікуваний рятівник — індустрія онлайн-казино та гемблінгу. Довгий час Франція залишалася таким собі бастіоном консерватизму в цьому питанні, суворо забороняючи більшість видів онлайн-казино, окрім покеру та ставок на спорт. Це створювало парадоксальну ситуацію: французи все одно грали, але робили це на нелегальних сайтах, годуючи тіньовий ринок на мільярди євро щороку. Тепер же уряд, схоже, готовий наступити на горло власним принципам заради наповнення казни. Зараз активно обговорюється законопроект, який має вивести цей сектор із тіні. Логіка проста як двері: якщо не можеш побороти явище, очоль його та обклади податками. Експерти подейкують, що легалізація повного спектру онлайн-розваг може принести в бюджет сотні мільйонів євро, які зараз так потрібні для латання фінансових дірок.

Звісно, не все впирається лише в азартні ігри. Велика надія покладається на ефект від Олімпіади, яка має розворушити туристичний сектор та сферу послуг. Але будемо чесними, спортивне свято триває кілька тижнів, а їсти хочеться щодня. Безробіття хоч і не б’є історичні рекорди, але й не падає так швидко, як хотілося б Єлисейському палацу. Тож пересічним французам залишається сподіватися, що урядові експерименти спрацюють, і їм не доведеться знову затягувати паски ще тугіше, бо далі вже просто нікуди.