Богдан Іванович Ящик: наш профспілковець у героїчній роботі тилу

Шановні активісти незалежного профспілкового руху України та всі друзі Всеукраїнської Незалежної професійної спілки «Захист праці».

Шановні активісти незалежного профспілкового руху України та всі друзі Всеукраїнської Незалежної професійної спілки «Захист праці». Невдовзі закінчиться 4 рік російсько-української війни, 4 рік відчайдушного опору всього українського трудового народу російській імперіалістичній навалі. Багато наших профспілковців «Захисту праці» гідно та мужньо боронять незалежність України на фронті.

Наша профспілка пишається усіма нашими героями і ми тримаємо кулачкі за всіх профспілковців нашої незалежної профспілки, що боронять нашу незалежність та само право нашого українського народу на своє самовизначення та самостійний розвиток.

Ми вже писали про те, що почали збирати унікальну інформацію від наших профспілковців з фронту, фіксувати їх спогади та думки. Але ж, ми часто, на жаль, забуваємо також висвітлювати й героїчну роботу працівників нашого тилу. Сьогодні ми виправляємо це.

Член нашої первинної профорганізації Львівського Комунального Підприємства «Львівелектротранс» ВНПС «Захист праці», слюсар з ремонту рухомого складу 5 розряду і бригадир бригади ТО-2 дільниці Профілакторію ТР тролейбусного депо підприємства Михайло Богданович Ящик у складі іще двох працівників з ЛКП «Львівелектротранс» перебував з 08 по 27 листопада цього року у добровільному відрядженні у східній частині України та брав участь в роботах по спорудженню фортифікацій на лінії оборонних рубежів нашої країни. Безпосередньо траншеї на спорудженнях фортифікацій рили екскаватори, а наші профспілкові вирівнювали стіни.

Михайло Богданович – сором’язлива та неговірка людина. Колеги- профспілковці дізналися про цей суто добровільний та дуже відданий його вчинок вже після повернення до Львову. Михайло Богданович каже, що везли зі Львову добровольців тилу централізовано. Багато людей було також з «Львівводоканалу». Добровольці тилу їсти самі собі варили у виритому ними ж бліндажі на балонному газі. Місцеві комунальні служби їм завозили на будівництво фортифікацій картоплю, напівфабрикати та воду. Спали там же на місці роботи.

Звісно, що за таких умов комфорт був нульовий. Але ж важко очікувати на щось інше в польових умовах в холодну і дощову пору року. Але ж, тим не менш, увесь необхідний обсяг робіт наші львівські побратими виконали успішно та повернулися до дому.

Уся наша оборона України, справді, складається саме з таких невеличких особистих подвигів пересічних трудящих. Поки наша влада краде та жирує, Україну боронять десятки і сотні тисяч відчайдушних та вкрай сором’язливих справжніх героїв з простого трудящого люду. Честь їм та слава!

***

Окрему велику подяку висловлюємо Голові Первинної Профспілкової Організації «Захисту праці» на Львівському Комунальному підприємстві «Львівелектротранс» Володимиру Порошину за те, що зібрав до лав нашої незалежної профспілки таких людей як Михайло Богданович Ящик та дбає про наших мужніх профспілковців.