Про тих, хто тримає небо

02 грудня 2025, 00:20
Власник сторінки
Журналист
0

Добровольці, які зробили неможливе й щодня продовжують робити необхідне


Допис письменника Валентина Собчука про підрозділ, котрий тримає небо над містами й селами, вкладаючи у фронт усе — від власних коштів до власного часу, не чекаючи подяк чи нагород. Про тих, хто збиває ракети старими кулеметами та власними руками вибудовує оборону. А також про те, як волонтерський підрозділ став щитом неба та символом незламної відповідальності.


Є люди, про яких не знімають фільми, не пишуть гучних заголовків і не складають пісень. Але саме вони — ті, хто щодня тримає над нами небо, щомиті пильнує за ворожими «шуліками», які можуть з’явитися будь-коли.

Серед них — хлопці з роти «Центр». Це ті, хто стоїть між нами і смертю, вони саморганізувалися від початку повномасштабного вторгнення, залучалися спецпідрозділами до контрдиверсійної діяльності.

Одного дня вони зробили майже неможливе — 7 вересня збили ракету «чапаєвським» кулеметом. Старим, ще з минулих епох, але в руках справжніх воїнів він став зброєю відплати. Влучний постріл, який буває один на тисячу, зробив боєць із позивним «Грек» — і це було не диво, а майстерність і віра в нашу перемогу.

Я дізнався про цю історію не лише з новин. Доля звела мене з моїм давнім другом з Ірпеня — ми не бачилися ще з довоєнних часів. Тепер він служить у тій самій роті, разом із трьома побратимами з Ірпеня, які теж мають поважні причини на звільнення від мобілізації.

І знаєте, що найдивовижніше?! Усі ці янголи нашого неба роблять свою роботу безкоштовно. Вони поєднують службу з основними роботами — хтось айтішник, хтось підприємець, хтось навіть депутат. Але всі вони — воїни, добровольці, які відчувають всередині себе щось більше ніж обов’язок, незважаючи що вони не мають тут звань, зарплат, служать не позиціонуючи свої імена в медійному просторі, бо їм найдорожче: Честь, Патріотизм, Відвага!

Вони самотужки облаштовують свій фронт: утримують Starlink, телефони, системи охорони, нічні приціли, тепловізори, транспорт, пальне, харчування, побут, облаштовують пункти базування, мобільні вогневі машини, турелі, периметри безпеки, паркани, тренувальні полігони, інтерактивні тири, проходять курси тактичної медицини з інструкторами США та НАТО — і все це за власний кошт!

Від держави — лише кулемети «Максим». Усе інше — з їхніх кишень, з їхніх сердець.

Так, у законі сказано, що добровольчі формування можуть підтримувати місцеві бюджети. Але поки дехто втомився від війни — вони не втомилися захищати Україну й кожного з нас.

Вони тримають наше небо. І поки воно не сіє смерть —  маємо підтримувати їх.


Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: События в Украине
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.