Держава втрачає довіру, коли уникає відповідальності та порушує принцип рівності перед законом
Правозахисник Едуард Багіров наголошує на загрозливій тенденції ігнорування звернень громадян та відмов у реєстрації злочинів високопосадовців у Мін’юсті та Апараті Верховної Ради, звертаючись до Генпрокурора з вимогою втрутитися. У відкритому зверненні Едуард Багіров вимагає негайного виконання судового рішення та службового розслідування щодо ігнорування заяв про злочини.
КОЛИ ЗАКОН МОВЧИТЬ — СУСПІЛЬСТВУ МОВЧАТИ НЕ МОЖНА
Публічне звернення до Генерального прокурора України Руслана Кравченка
Шановні друзі та колеги!
Я, Едуард Багіров, змушений повторно звернутися публічно. Мовчання державних інституцій перетворюється на загрозу для кожного громадянина. Коли держава мовчить — вона втрачає довіру.
Коли закони не виконуються — гине сама суть справедливості. І якщо суспільство звикає до мовчання, то завтра жоден громадянин не буде захищений.
Держава — це не стіни будівель і не посади. Це люди, які беруть на себе відповідальність діяти за законом. І передусім — прокуратура як орган, покликаний стояти на сторожі закону.
Шановний пане Руслане!
Як Вам відомо, я — громадський діяч і правозахисник, веду діяльність з 28 листопада 1991 року, а як керівник правозахисної організації — з 22 березня 2001 року. За цей час я критикував багатьох Президентів, Прем’єр-міністрів, Міністрів та депутатів. Але коли бачу спробу діяти чесно — завжди підтримую. Вас, пане Руслане, я публічно підтримував, бо побачив у Вас прагнення змінити правову систему на користь людей.
Та коли мова заходить про злочини високопосадовців — система знову мовчить. А закон або є однаковим для всіх, або його немає взагалі.
Перший приклад подвійних стандартів — Справа Міністерства юстиції. 04 серпня 2025 року я звернувся до Вас із заявою про злочин щодо заступника Міністра юстиції та Керівника пенітенціарної служби України — у зв’язку із загибеллю українських громадян у виправній колонії. В Офісі Генерального прокурора одразу ввімкнули режим подвійних стандартів: мені відмовили.
У вересні я звернувся до суду й отримав рішення на свою користь. Однак воно досі не виконане. Невідомі працівники Офісу Генерального прокурора фактично вчинили кримінальний злочин, не внісши дані до ЄРДР.
Другий приклад подвійних стандартів — Справа Верховної Ради. Ще у жовтні 2024 року я надіслав лист від МБФ «Діти війни» до Голови ВРУ з пропозицією запровадити персональну відповідальність помічників-консультантів депутатів ВРУ за ігнорування електронних звернень громадян. Відповіді не отримав. 30 вересня 2025 року повторив звернення — результат той самий. 05 листопада 2025 року я був змушений подати заяви про злочин до Офісу Генерального прокурора щодо посадових осіб Апарату ВРУ (зареєстровано № 282578-25, № 282587-25). Очікую чергової відмови — і це теж частина тієї самої правової анархії.
Причина безправ'я — системне мовчання
Чому склалася така ситуація? Бо винні ми всі — громадські лідери, правники, журналісти — ті, хто мовчить через страх або байдужість. Це не моя особиста справа. Це тест на дієздатність держави. Мене навчили не мовчати тоді, коли мовчання стає співучастю.
Сьогодні я говорю не за себе — за тих, кого не почули:
— за засуджених, які втратили життя у колонії;
— за громадян, чиї звернення ігнорують;
— за всіх, хто вірить, що справедливість у нашій країні ще можлива.
Вимоги до Генерального прокурора України
У зв’язку з викладеним прошу Вас, пане Руслане Андрійовичу, забезпечити:
— Негайне виконання рішення суду щодо внесення відомостей до ЄРДР.
— Проведення службового розслідування щодо бездіяльності працівників Офісу Генерального прокурора.
— Неупереджену реакцію на заяви про злочин від 04.08.2025 р. та 05.11.2025 р. відповідно до вимог КПК України.
Сьогодні від Вашої волі та принциповості Ваших підлеглих залежить, чи зможемо ми разом повернути правову систему України до Конституції та закону.
Прошу колег, журналістів та адміністраторів груп підтримати цю вимогу. Це звернення, власне, адресується всім громадянам України, у тому числі тим, хто перебуває за кордоном і планує повернутися до Батьківщини. Бо справедлива держава повинна чекати своїх людей не лише на кордоні, а й у серці — законом, правом і довірою. Ми не маємо права мовчати. Бо мовчання — це згода з беззаконням. Я вірю, що закон ще може стати сильнішим за страх.
З повагою, правозахисник Едуард Багіров
10 листопада 2025 р.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.