Захоплення Покровська — фанатична ціль Путіна

Ситуація під Покровськом вже на межі фанатизму. Путіну потрібно показати хоча б тактичні успіхи насамперед президенту США Дональду Трампу.

Зараз оперативного оточення українського угрупування у Покровську немає, тому російські окупаційні війська вимушені вести вуличні бої високої інтенсивності. Навіть російські військкори наголошують, що втрати у Покровську у російських окупаційних військ фактично аналогічні втратам під Бахмутом.

Зараз у Покровську йдуть тяжкі бої в міській забудові, зокрема, в районі комбікормового заводу. Окупанти намагаються прорватися до м’ясокомбінату. Їх основна ціль — створити загрозу оперативного оточення, взяти під контроль позиції Сил оборони України.

Але українське командування заздалегідь прорахувало ці варіанти. За розпорядженням головнокомандувача ЗСУ в Покровськ перекинуті спецпідрозділи ГУР Міноборони України, Сил спеціальних операцій та інші елементи Сил оборони. Їх завдання — розблокувати логістику й розширити зону контролю.

Росіяни вимушені визнати, що українські війська ведуть активні бойові дії, у тому числі з використанням оперативного рокірування. І вони також визнають: практично неможливо підняти голови — настільки щільний вогонь. Можливість просування вони тепер пов’язують виключно зі зміною погодних умов, адже саме погода впливає на масове застосування українських безпілотників.

У окупантів є окремі тактичні успіхи — вони просунулися в районах раніше захоплених шахт №5 і №6, і намагаються розширити зону присутності. Але говорити про якийсь перелом не можна.

Деякі західні ЗМІ поспішили заявити, що битва за Покровськ нібито наближається до завершення, а росіяни досягли успіху завдяки “інноваційній тактиці”. За їхніми словами, ворог нібито знайшов укриття в руїнах і атакував звідти українські підрозділи. Але це або нерозуміння ситуації, або поверхневий погляд.

Тактика штурму позицій у міській забудові малими групами використовується росіянами з 2022 року. Це не інновація і не ноу-хау, а лише черговий варіант використання штурмових груп, що ми спостерігаємо вже третій рік.

За даними експрезидента РФ Дмитра Медведєва, з січня по листопад 2025 року контракт з російською армією уклали 336 тис. громадян. А за даними британської розвідки, за той же період втрати окупаційної армії склали 353 тис. Тобто число втрат навіть перевищує кількість нових контрактників.

Аналіз російських пабліків показує цікаву тенденцію: мобілізовані масово записують відео з заявами, що якщо з’явиться інформація про те, що вони нібито уклали контракт, то це зроблено під тиском, без їхньої згоди.

Ось звідки беруться “контрактники”: не з патріотизму, а під загрозами командирів. Або підписуєш контракт, або тебе “зануляють” — просто розстрілюють. Така практика веде до деморалізації та зростання дезертирства. За даними самої російської сторони, вже понад 70 тис. осіб дезертували з армії.

За російськими даними, середній термін життя так званого штурмовика становить 12 днів. Уявіть, скільки “живого м’яса” потрібно Росії, щоб підтримувати постійний тиск на позиції Сил оборони України.

Інновації застосовують не окупанти, а саме українські захисники, зокрема, при використанні дронів. Невипадково український президент заявив, що лише за останній місяць втрати окупантів від ударів українських дронів склали рекордні 25 тис. осіб. Щоб компенсувати ці втрати, Росії щомісяця потрібно виловлювати по країні десятки тисяч нових людей, кидати їх на фронт і часто без підготовки.

Ситуація під Покровськом вже на межі фанатизму. Путіну потрібно показати хоча б тактичні успіхи насамперед президенту США Дональду Трампу. Саме тому така нав’язливість у штурмах Покровська і Покровської агломерації.