Антикорупційна
інфраструктура України опинилася в центрі міжнародної уваги після того, як
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна
прокуратура оголосили підозру бізнесмену та співвласнику студії «Квартал 95»
Олександру Мендичу. Справу вже називають одним із найрезонансніших викриттів
корупції в енергетичній сфері від початку повномасштабної війни.
Слідство
заявляє про існування організованої злочинної групи, яка діяла всередині
державної компанії «Енергоатом» і була пов’язана з колишніми та чинними
посадовцями енергетичного сектору. За даними НАБУ, ця група могла системно
впливати на фінансові потоки державної компанії, отримуючи прибутки через
схеми, що завдавали збитків державі.
Особливу
увагу привернула локація одного з офісів, де проводилися обшуки: приміщення
належить колишньому народному депутату Андрію Деркачу, якого українська влада й
західні партнери прямо пов’язують з інтересами російських спецслужб. У минулі
роки США запровадили проти Деркача санкції, назвавши його «активним російським
агентом».
Корупція як фактор ризику під час війни
Урядові
джерела та експерти визнають: корупційні практики в стратегічних секторах,
зокрема енергетичному, стають не лише внутрішньою проблемою, а й питанням
національної безпеки. У той час, коли Росія намагається знищити енергетичну
інфраструктуру України ударами по ТЕС та підстанціях, внутрішні розкрадання чи
саботаж створюють додаткову загрозу.
За даними
СБУ, з 2022 року відкрито 208 кримінальних проваджень щодо кліриків УПЦ (МП),
частина яких могла діяти в інтересах Росії. Окремі з цих фігурантів, за даними
слідства, були пов’язані з мережами впливу, подібними до тих, що простежуються
у справі навколо «Енергоатому».
СБУ також
повідомила про припинення українського громадянства вищих ієрархів цієї
структури, включно з колишнім предстоятелем УПЦ (МП) Онуфрієм (Орестом
Березовським), якого спецслужба звинувачує у співпраці з Москвою.
Політичний
вимір: питання ефективного урядування
У центрі
уваги опинилася не лише сама корупційна схема, а й ширший контекст
функціонування української держави під час війни. Політичні аналітики
наголошують: корупція, що вражає державні інституції, послаблює здатність
країни протистояти російській агресії, а також створює ризики для підтримки
України з боку міжнародних партнерів.
Дискусія
посилилася на фоні заяв опозиційних сил про можливу відставку уряду. Утім,
експерти вказують, що ключовим питанням стає не кадрова ротація, а формування
професійного уряду, здатного брати на себе відповідальність за економіку та
енергетичний сектор.
Політологи
підкреслюють: нинішня модель надмірної концентрації влади в руках
президентської вертикалі створює додаткові ризики для управління, а повернення
до конституційної системи розподілу влади могло б стати «запобіжником» проти
надмірних політичних і економічних впливі.
Міжнародний
резонанс і очікування партнерів
Після
заяв президента та прем’єр-міністра України про підтримку розслідування
міжнародні партнери очікують прозорості та політичної незалежності
антикорупційних органів. У дипломатичних колах не приховують занепокоєння:
будь-яке масштабне корупційне розслідування може бути використане противниками
України для аргументів проти подальшої підтримки.
Саме
тому, кажуть експерти, українська влада має продемонструвати не лише готовність
карати корупціонерів, а й здатність системно реформувати управління державою.
Перспектива:
шлях до ефективного державного менеджменту
Політологи
й економісти сходяться в думці: без професійного, технократичного уряду та
чіткої координації між президентом, парламентом і Кабміном подолання корупції
буде частковим і нестійким.
У
довгостроковій перспективі саме ефективне державне управління стане критично
важливим фактором для виживання України під час війни та в період післявоєнної
відбудови. І резонансні антикорупційні розслідування можуть стати відправною
точкою для реальних змін.