Мобільні оператори створюють фантомні подвійні номери?

Співгромадян прошу замислитись, якщо раптом з'явилися підозри, що ваш номер мобілки ще хтось використовує

Ну що тут поробиш. Знову мене через роки та десятиліття наздоганяють проблеми, з якими ще в 2000-ні роки боровся. І не тому, що це трапляється зі мною. Я все переварив і зробив висновки ще тоді. Але завжди було питання: а як же звичайні громадяни? Ті, хто не може впоратися поодинці з неприємностями, що звалилися на голову. Задавав це питання великим начальникам. Відповідали: ніяк не може впоратися. Впирається громадянин рогами у стіну і все. 15 років тому після поїздки до Південної Америки, виявив рахунок за 9 розмов тривалістю по пів хвилини. І найцікавіше, що дзвінки були вхідні (а в роумінгу тоді тарифікувалися й вхідні). Але в цей час, о 4-й годині ранку, я знаходився в літаку рейсу Амстердам - Кіто над серединою Атлантики на висоті 11 тисяч метрів. Телефон був моєї дружини, яка сиділа поряд. Після приїзду пішов у головний офіс МТС (попередник Водафону) на вул. Лейпцизькій. Показав посадкові талони на літак та дивний рахунок на зняття грошей. Культурно послали. Грошей мені було не шкода, як кажуть справа принципу. Просто уявив, скільки громадян могли не звернути увагу на якийсь дзвінок у роумінгу, перебуваючи за кордоном, а згодом отримати рахунки за послуги яких не отримували. Взявся я за справу з усією силою повноважень, які були тоді. Звернення розіслав, до відповідного Міністра сходив, усе показав. Вже за годину мене знайшли представники мобільного оператора. Перше питання відразу: - А що ти до нас не прийшов? – Так прийшов. А ви мене послали. - Ну, сказав би хоч, хто ти і звідки. – Я прийшов як громадянин України. Тому що відчуваю, що багато хто потрапляв у подібну ситуацію. З цього приводу й досі в Інтернеті є дві статті: «Чому нас не любить МТС» та «МТС продовжує свої ігри». Статті публікувала «Українська правда». І ось зіткнувся з тим, що мобільні оператори продовжують свої ігри. Тепер уже нікого не соромлячись. У мене ще з тієї «війни» з мобільними операторами є кілька гарних так званих "золотих" номерів. Їх мені подарували громадяни, які намагалися боротися з операторами, але, як було сказано вище, вперлися рогами в стіну. Причому номери офіційно куплені, і в мене навіть збереглися обкладинки сім-карток. За 15 років кілька разів хтось дзвонив із пропозицією продати номери. Але я відмовлявся. До того ж до номерів були прив'язані деякі послуги та сервіси. Пару місяців тому при зміні банківської картки менеджер відділення Ощадбанку раптом сказав мені, що не може прив'язати номер Водафона до цієї карти, бо він належить якийсь жінці (прізвище знаю). Як мій номер міг бути наданий ще кимось, знає лише Водафон. Ну гаразд Водафон. Вчора на номер Київстару (він такий самий, тільки відрізняється двома цифрами коду оператора) дзвонить жінка та наполегливо просить дати слухавку її доньці. Попросив назвати номер за цифрами, вона називає мій номер. Ще й твердить, що це номер її доньки. Коли сказав, що вже 15 років це мій номер, поклала слухавку і більше не дзвонила. Маючи досвід відносин з операторами, мені зрозуміло, що без їхньої участі фантомні двійники з'явитися не можуть. Ось у мене й питання: а скільки громадян ще не знають, що існують двійники номерів їх мобілок та смартфонів? Точніше, тих, хто вважає ці номери своїми. Мені ще доведеться розібратися, хто там приватизував мої номери, зокрема й прив'язані до банківських карток. Готовий пред'явити всі документи. А ось співгромадян прошу замислитись, якщо раптом з'явилися підозри, що ваш номер мобілки ще хтось використовує. Отакі вони, хоч Водафон, хоч Київстар. І нехай хтось насмішить, що то випадковість.