Володимирський собор став місцем молитви і вдячності за три десятиліття жертовного служіння Патріарха Філарета
У Києві відзначили 30-річчя інтронізації Святійшого Патріарха Філарета — подію, що стала символом духовної боротьби та відродження українського православ’я.
ДУХОВНИЙ ЗАПОВІТ СВЯТІЙШОГО ПАТРІАРХА ФІЛАРЕТА
19 жовтня 2025 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, після прийняття Святих Христових Тайн у Володимирському кафедральному соборі на Божественній літургії, з нагоди 30-ліття патріаршого служіння, благословив і підписав свій духовний заповіт до всієї повноти українського православ’я.
Духовний заповіт Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату до всієї повноти українського православ’я
Все своє життя я поклав на розбудову і утвердження незалежної Української Православної Церкви. Це важкий і тернистий шлях, який був сповнений багатьох випробувань. Але зараз я твердо бачу, що іншого шляху буття української Церкви, окрім як незалежного (автокефального) і об’єднаного, немає! Вірю, що незабаром прийде час для об’єднання всієї повноти українського православ’я.
Будучи в ясному розумі й усвідомлюючи всю відповідальність перед Господом Богом, побожним українським народом та українською Церквою, звертаюсь до єпископату, духовенства та вірних усіх гілок українського православ’я із закликом забути усі особисті чвари, міжконфесійні непорозуміння та докласти всіх своїх можливих і неможливих зусиль для об’єднання в єдину Церкву. Щоб у всіх ваших ділах та намірах була єдність та християнська любов, як про це говорить Господь наш Ісус Христос: «З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою» (Ін. 13:35). Ця єдність та любов потрібна нам для досягнення Царства Небесного та міцності і утвердження української Держави. Тому закликаю всіх зібратися у престольному граді Києві на об’єднавчий собор для створення справді єдиної Української Православної Церкви, незалежної ні від Москви, ні від Константинополя, з патріаршим устроєм в управлінні. Цей устрій забезпечить духовну незалежність і зміцнить національну ідентичність українського народу, сприяючи його єдності перед викликами сучасності. Собор має стати історичним кроком, де спільна молитва та діалог приведуть до духовної єдності.
Будучи обраним на Помісному соборі Української Православної Церкви Київського Патріархату 20 жовтня 1995 року, я є пожиттєво обраним предстоятелем Української Православної Церкви Київського Патріархату Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України. При цьому я не є почесним Патріархом Православної Церкви України, як стверджують її представники і керівництво.
На випадок моєї смерті заповідаю, щоб чин відспівування та погребіння був звершений у Володимирському кафедральному патріаршому соборі м. Києва, архієреями Української Православної Церкви Київського Патріархату, а не ПЦУ.
Особливо прошу українців берегти віру, традиції та незалежність нашої Церкви, передаючи їх нащадкам як найвищу цінність. Молюся та закликаю Боже благословення на багатостраждальний український народ, українську Церкву та нашу рідну Державу! Нехай за молитвами Божої Матері, преподобних отців Києво-Печерських та всіх святих землі української наша країна переможе ворога та сподобиться мирного і благополучного життя. Щоб кожен з нас жив із вірою в серці, трудився на благо України та ближніх, виконував заповіді Божі й, таким чином, ввійшов би у радість Господа свого (Мф. 25:21).
Божою милістю,
Філарет
Патріарх Київський і всієї Руси-України
19.10.2025 р.Б
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.