Проєкт молодого програміста став «цифровою недільною школою» та прикладом того, як Церква може говорити з дітьми сучасною мовою
18-річний Арсен Горобець розповів, як його AngelicBot допомагає дітям знаходити світло, підтримку і віру навіть у час війни. Інноваційний проєкт AngelicBot дарує дітям віру, натхнення та місток до батьків і Церкви навіть у час небезпеки. Новий проєкт Арсена Горобця перетворює гаджет дитини на простір радості й надії. Пропоную увазі читачів інтерв’ю з Арсеном, творцем дитячого чат-бота «Ангелик у смартфоні», що народився у час війни.
— Арсене, розкажи трошки про себе.
— Я навчаюсь у Львівській політехніці на факультеті комп’ютерних наук. Паралельно з навчанням займаюся розробкою Telegram-ботів — від ігрових до освітніх та адміністративних. Для мене це поєднання технічних знань і творчості: кожен проєкт — це виклик, де потрібно продумати логіку, зручність використання та візуальну складову. Саме тому я прагну створювати рішення, які не лише працюють технічно, але й приносять користь людям.
— Арсене, як з’явилася ідея створити AngelicBot?

— Вона народилася з однієї фотографії. На ній — дитина з планшетом у руках під час повітряної тривоги, у метро, поруч із батьками, які рятували її життя. Це був кадр «Радіо Свобода». Його побачила Наталія Шевчук, голова Фонду пам’яті Блаженнішого митрополита Мефодія, і сказала: «Ось наша сучасна дитина війни». Саме тоді я зрозумів: якщо у сховищі дитина бере в руки планшет чи мобільний телефон, нехай цей сучасний гаджит відкриває їй не тільки ігри, а й світло. Так з’явився задум створити бота-друга — «Ангелика».
— Що відрізняє вашого «Ангелика» від інших дитячих чи освітніх ботів?

— Я хотів, щоб це був не просто набір текстів або картинок. AngelicBot — це цілий світ. У ньому є профілі дітей, ігрова валюта, досягнення, рейтинги. Завдання підлаштовані під вік: від простих вікторин до серйозних творчих робіт — написати вірш, зробити малюнок, скласти молитву. Є навіть можливість задати запитання священнику. А для батьків створено окремий кабінет: вони бачать статистику навчання, отримують дитячі роботи і можуть надихати своїх дітей спеціальними повідомленнями від імені бота. Тобто ми створили не лише освітній інструмент, а місток між дитиною, батьками і Церквою.
— Наскільки складною була технічна реалізація?
— Дуже складною. Я мусив продумати бази даних, сценарії поведінки, інтеграцію різних типів контенту — від відео й тестів до ігор. Особливим викликом стало те, щоб бот звучав живим і теплим, а не як суха програма. Я хотів, щоб дитина відчувала: це справді «Ангелик», друг, який турбується, підбадьорює, радіє її успіхам.
— Ви працювали над проєктом у час війни. Як це вплинуло на вашу роботу?
— Війна зробила цей проєкт ще більш потрібним. Діти втратили відчуття безпеки, вони сидять у сховищах, школи працюють нестабільно, церковне життя теж постраждало. Я хотів дати їм хоча б маленький простір радості й підтримки. Нехай у найтемніший момент дитина відкриє «Ангелика» й відчує, що поруч є хтось, хто говорить: «Я з тобою. Ти сильний. Бог з нами». Це не просто технологія — це моя маленька місія.
— Чи можна сказати, що AngelicBot — це новий формат для Церкви?
— Так, я думаю саме так. Це сучасна «цифрова недільна школа». Вона не прив’язана до будівлі храму, вона доступна дітям і в Україні, і тим, хто за кордоном. Вона показує, що Церква може говорити з молоддю їхньою мовою, у цифровому середовищі. Для іміджу Церкви це важливо: вона постає не лише як хранитель традицій, а як жива, сучасна інституція, що йде поруч із дитиною.
— Що для вас особисто означає цей проєкт?
— Це не перше моє велике творіння, але я сприймаю його не лише як програму. Для мене це спроба дати дітям те, чого вони потребують найбільше — любов, світло, надію. У час війни, коли все навколо руйнується, я хотів створити щось, що навпаки будує і є безпечним. І якщо хоча б одна дитина щодня відкриватиме «Ангелика» і відчуватиме тепло — значить, усе було недаремно.
AngelicBot — це не просто Telegram-бот (https://t.me/angelikk_bot).
Це символ того, як українська молодь у час війни здатна створювати
інновації світового рівня, які підтримують дітей, зміцнюють батьків і
відкривають для Церкви нові горизонти.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.