Тернопіль,
14 вересня 2025 року. У день Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста
Господнього Предстоятель Православної Церкви України, Блаженнійший Митрополит
Київський і всієї України Епіфаній очолив святкову літургію у кафедральному
соборі святих рівноапостольних Костянтина й Єлени в Тернополі. Подія, яка мала
стати символом духовної єдності й національного піднесення, несподівано набула
суперечливого відтінку. Причиною став факт співслужіння з архієпископом
Тернопільським і Бучацьким Тихоном (Тарасом Івановичем Петренюком) — ієрархом,
довкола якого роками тягнеться тінь кримінальних проваджень та сумнівних
зв’язків.
Архієрей
із заплямованою репутацією
Тарас
Петренюк, у чернецтві відомий як архієпископ Тихон, уже не вперше опиняється в
центрі скандалів. Його ім’я пов’язують із низкою кримінальних справ, що ставили
під сумнів здатність цієї особи не лише духовно провадити вірян, але й
елементарно зберігати репутаційну чистоту, необхідну для архіпастиря.
Попри
це, він обіймає одну з ключових позицій у структурі ПЦУ на Тернопільщині. Такий
контраст між проголошеними ідеалами Церкви та реальними обличчями її
представників викликає дедалі більший спротив серед громади й духовенства.
Тернопільсько-Бучацька
єпархія: розвиток чи занепад?
Замість
розвитку єпархії, яку довірено очолювати, архієпископ Тихон дедалі частіше
асоціюється із внутрішніми конфліктами, адміністративними зловживаннями й
репутаційними скандалами. Регіон, який має потужний духовний потенціал і велику
кількість активних громад, перетворюється на поле застою та втрат.
Місцеві
віряни й священники неодноразово ставили питання: чому Церква, яка стала
символом незалежності й боротьби України проти московського впливу, терпить у
своїх лавах постаті, що дискредитують саму ідею автокефалії?
Символічний
удар по авторитету Предстоятеля
Факт
співслужіння архієпископа Тихона з Митрополитом Епіфанієм у день великого
церковного свята має не лише локальний, а й загальноцерковний вимір. У світі,
де українська Церква щодня виборює довіру й підтримку міжнародної спільноти,
поява поруч із Предстоятелем архієрея з кримінальним шлейфом є серйозним ударом
по іміджу всієї ПЦУ.
Цей
крок дає опонентам, зокрема й московській пропаганді, зручний аргумент: якщо
серед архієреїв ПЦУ залишаються фігури з сумнівним минулим, то наскільки
моральним є її обличчя як церкви, що декларує оновлення та очищення?
Виклик
для Церкви і суспільств
Українське
суспільство, яке щодня платить високу ціну у війні з Росією, очікує від своєї
Церкви прозорості, моральної сили й прикладу. Толерування у лавах ієрархів, за
якими тягнуться кримінальні справи, — це не просто внутрішня проблема. Це
питання національної безпеки, репутації та духовного фронту.
Церква,
яка проголошує правду та світло, не може дозволити собі залишати «московські
консерви» у власних рядах. Бо інакше вона ризикує втратити найцінніше — довіру
вірних.
Подія
в Тернополі 14 вересня 2025 року стала нагадуванням: духовна перемога України
буде неповною, якщо в Церкві залишатимуться постаті з кримінальним минулим та
небажанням змінюватися.
Якщо
ПЦУ прагне бути справді новою Церквою — вільною від московських впливів і
корупційного тягаря, — вона має сміливо й послідовно відсікати від себе тих,
хто не здатний бути духовним провідником. Інакше слова про очищення
перетворяться лише на декларацію, а не на реальність.