Це літо у Міністерстві освіти і науки України пройшло
під егідою кадрових змін. Спочатку у парламенті планували відставку міністра
Оксена Лісового під час перезавантаження уряду. А 11 серпня було успішно звільнено
одіозного заступника міністра з питань вищої освіти Михайла-Івана Винницького. Незважаючи
на переважно позитивну реакцію освітян на кадрові зміни, сам Винницький назвав
свою примусову відставку суто політичним рішенням, ставши на захист запроваджених
реформ.
Нагадаємо, що Винницький був ініціатором таких освітніх змін,
як: підвищення вартості контрактів у вишах і коледжах «до рівня європейських»,
підвищення порогового балу для вступу до 150, ліквідація низки державних
університетів та багато інших реформ, які сприймаються громадськістю, м’яко
кажучи, негативно. За результатами дослідження Інституту соціальної та
політичної психології НАПН України у 2024 році рівень довіри Міністерству
освіти і науки України серед українців знизився до 34,6%, а міністру та його
команді – до 21,9% (https://interfax.com.ua/news/general/1026869.html).
За словами ректора НУ «Одеська юридична академія» Тодощака
Олега Володимировича, шкоду, яку заподіяв Винницький своєю «лагідною оптимізацією»
системи вищої освіти, доведеться усувати десятиліттями.
— Олеже
Володимировичу, очолювана вами Одеська юридична академія стала єдиним закладом
освіти України, який відкрито і достатньо успішно виступив проти свавілля
Винницького із «сліпої» ліквідації вітчизняних університетів. Як відомо, МОН
прийняло рішення реорганізувати Одеську юракадемію шляхом приєднання до ОНУ ім.
Мечникова.
— Так, наказ про це було опубліковано 13 лютого 2025 року. Звісно, увесь
колектив відреагував на це рішення вкрай негативно. Вже 14 лютого відбулася
загальна конференція трудового колективу Університету. Студенти і працівники
одноголосно засудили це рішення — як безпідставне, необґрунтоване та
неправомірне.
І тут я хотів би
спростувати маніпулятивні твердження, які активно поширює пан Винницький.
Приміром, про те, що з процесом реорганізації Одеської юракадемії не було
згодне лише керівництво нашого вишу. У перші дні після прийняття незаконного
рішення, органами студентського самоврядування проводилися збори здобувачів
кожного курсу на кожному факультеті. У голосуванні взяли участь тисячі
здобувачів нашого університету. І всі студенти одноголосно виступили проти
ліквідації Одеської юридичної академії.
Ви мабуть бачили
багатотисячні акції студентів, сотні відеозвернень до Президента, уряду, інших
органів влади. Усі вони пройшли під одним гаслом – студенти обрали своїм місцем
навчання Одеську юридичну академію і студенти мають право отримати диплом саме
Одеської юридичної академії. Відзначу, що на захист нашого закладу освіти стали
навіть студенти-військовослужбовці ЗСУ. Більше сотні з них, перебуваючи на
фронті, знайшли можливість відправити листи до Президента України із проханням
сприяти у скасуванні незаконної реорганізації.
Аналогічно
відреагували і викладачі та працівники Університету. Відбулися засідання кожної
кафедри, на яких увесь професорсько-викладацький склад одноголосно засудив
наказ про реорганізацію Одеської юракадемії. Вчені направили сотні скарг до
вищих органів влади.
Все це відбулося
без жодної участі представників адміністрації університету. Проте мені
здається, що навіть при великому бажанні, організувати таку підтримку в один
день було б неможливо.
Тисячі студентів проти
реорганізації НУ «ОЮА»
— Поясність, будь ласка, читачам без зайвих юридичних
термінів, чому Ваш колектив вважає реорганізацію Одеської юракадемії
неправомірною. Міністерство, та власне екс-заступник Міністра Винницький,
неодноразово зазначали, що засновником університету є держава, а тому вони
мають право розпоряджатись своїм майном у будь-який спосіб.
— Пан Винницький є
відомим серед освітян маніпулятором, а тому його твердження завжди є вірними
лише наполовину. Дійсно, засновником і єдиним власником майна нашого
університету, як і більшості ЗВО країни, є держава. Це ніколи і ніким не
оспорювалося.
Проте державне майно,
особливо коли мова йде про гуртожитки, навчальні корпуси, стадіони та
лабораторії, не можна в один день, через забаганку однієї людини, передати
комусь іншому, всіх студентів виселити, а викладачів — звільнити. Законом
повинні бути визначені чіткі підстави ухвалення такого рішення. Принаймні
вироблені критерії реорганізації, а також дотримана процедура реорганізації
університету. Це прямо передбачено статтею 19 Конституції України.
У випадку Одеської юракадемії ситуація склалася зовсім протилежним чином.
Успішний за усіма показниками університет із багаторічною історією без жодних
обговорень чи консультацій із органами самоврядування закладу освіти,
ліквідовується за один день, більш того – за одну ніч!
В освітній сфері вже ні для кого не є секретом, що саме Михайло Винницький був
ініціатором і фактичним виконавцем цього незаконного рішення про ліквідацію
закладу освіти. Адже саме він у лютому 2025 року пізно ввечері, коли у будівлі
МОН не залишилося інших працівників, не маючи жодних на те повноважень, підписав
наказ про реорганізацію Одеської юридичної академії. Зробив він це у сумнівному
статусі тимчасово виконуючого обов’язки Міністра освіти і науки України.
Чому я кажу, що він не мав на це повноважень? Тому
що пан Винницький досі має громадянство Канади та не міг виконувати обов’язків,
навіть тимчасово, Міністра освіти і науки України. Для багатьох освітян є
відомим фактом, що Винницький через його іноземне громадянство та низку
скандальних корупційних справ довгий час не міг пройти службову перевірку.
Можливо він і досі її не пройшов.
«Найпублічніший спікер міністерства», як він сам себе називає, насправді,
не мав права навіть коментувати позицію МОН, а тим більше, ухвалювати рішення
на рівні Міністра освіти.
Жовтень
2024 року. Заступник Міністра Винницький разом із головою студентської ради
Одеської юракадемії
— Як відомо, рішенням Київського
окружного адміністративного суду було зупинено реорганізацію вишу. Чи намагався
Винницький після цього в інший спосіб зашкодити Одеській юракадемії?
— Я
хотів би відзначити, що вказане судове рішення було також залишене в силі постановою
Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року. У
задоволенні апеляційних скарг МОН та Кабміну було відмовлено. Завдяки цим
судовим рішенням, а також титанічній роботі нашого колективу, Університет
продовжує працювати у штатному режимі. І результати цієї вступної кампанії –
яскраве тому підтвердження.
Щодо пана Винницького, то він своєю брехнею, дійсно, намагався десятки
разів дискредитувати наш Університет. Не маючи можливості довести свою правоту
у юридичному полі, він у дусі радянського часу навіть вдавався до застосування адміністративно-управлінського
примусу. У період активної вступної кампанії Винницький публікував замовні
статті про те, що в Одеській юракадемії «переводять студентів та викладачів до
ОНУ ім. Мечникова», що наш заклад освіти вже фактично не функціонує, що наші
освітні програми не акредитовані, а у кабінетах університету нібито висять «портрети
президента рф».
В основі такої поведінки лежить його особистий комплекс неповноцінності та деструктивна
поведінка.
Михайло Винницький – це яскравий приклад того, як патології однієї людини
можуть згубно вплинути на всю систему освіти України.
Він досі не може змиритися із тим фактом, що за каденцію у 800 днів йому не
вдалося успішно провести жодної реформи, що усі його починання завершувалися
лише провалами. А перемоги існували лише на папері.
Я нагадаю, як лише місяць тому, у період вступної кампанії хронічний брехун
та аферист Винницький публікував рейтинги університетів, в яких умисно не
вказував Одеську юридичну академію. Адже за кількістю заяв вступників та
середнім конкурсним балом Академія, яку він вважає «нежиттєздатним»
університетом, увійшла би до ТОП-5 ЗВО України, за його ж рейтингом.
Я вже не розповідаю детально про ситуації, коли Винницький затягував
процедури переоформлення освітніх ліцензій для нашого закладу освіти, виділення
бюджетних місць для вступників, продовження строку дії важливих для вишу
договорів тощо.
Апогеєм його роботи стало встановлення повідомлення в інформаційній базі
ЄДЕБО, що Одеська юридична академія перебуває у стані припинення. Цей напис
відображався усім школярам під час подання заяв на вступ до нашого
університету. Таке повідомлення не застосовувалось до жодних інших одеських
вишів у стані реорганізації, та могло просто знищити увесь набір абітурієнтів
до нашої Академії. Після чого махінатор Винницький відзвітував би, що НУ «ОЮА» слід
реорганізувати у зв’язку із «демографічною ситуацією». Але цьому вдалося
запобігти завдяки довірі сотень тисяч українців до нашого Університету.
— Якими ж виявились справжні
результати цієї вступної кампанії? В якому статусі зараз перебуває Одеська
юридична академія?
— Безперечно,
НУ «ОЮА» зберігає статус кращого закладу вищої освіти на Півдні України. І це
мова фактів.
Я нагадаю, що Національний університет «Одеська юридична академія» був
першим і до сьогодні залишається єдиним університетом державної форми власності,
який не лише був створений за часів незалежності України, але і продовжує
розвиватися «семимильними кроками». Сьогодні в Університеті навчається 8 тисяч
студентів та працює близько 1000 працівників.
НУ «ОЮА» серед бюджетних установ є одним з найбільших платників податків у
Південному регіоні. Університет перераховує до державного бюджету близько 2 млн.
доларів щороку.
За даними рейтингу Times Higher Education Impact Ranking (було оцінено 2152
університети зі 125 країн та регіонів) у 2025 році наш Університет увійшов до
ТОП-300 університетів світу, які відіграють ключову роль у формуванні стійких
суспільств з надійними правовими та цивільними механізмами правозастосування в
державі.
За результатами вступної кампанії 2025 до нас було подано майже 10000 заяв
вступників. Разом із корпоративним Міжнародним гуманітарним університетом
Одеська юридична академія отримала майже половину всіх заяв абітурієнтів у
Південному регіоні. Наш університет має один із найвищих середніх конкурсних
балів в Україні – 158,4. Наприклад, у КНУ ім. Шевченка – 157,1; НУ
«Києво-Могилянська академія» – 158,1. До Одеської юридичної академії вступив 61
абітурієнт із балами 190+ та 24 із конкурсним балом 200.
Тобто незважаючи на всі перепони, зокрема і демографічну ситуацію в країні,
ми залишаємося центром освіти для талановитої молоді.
Цього року Академія стала кращим університетом за усіма показниками на
Півдні України. Я чудово ставлюся до колективу ОНУ ім. Мечникова, оскільки сам
здобував там освіту. Але якщо порівнювати ці два заклади об’єктивно, мовою
цифр, то до Одеської юракадемії надійшло 9955 заяв, а до ОНУ ім. Мечникова –
7286, у нас середній конкурсний бал – 158,4, а в ОНУ – 158, 1. На одну з
найпопулярніших спеціальностей «Право», яка відкрита майже в усіх університетах
Одещини, до Академії вже вступило 696 першокурсників, а до ОНУ ім. Мечников –
лише 108. І це я вже не згадую 150 першокурсників на спеціальності «Міжнародне
право», конкурсних пропозицій на яку в ОНУ навіть немає.
Ведучи мову про національний рівень, Одеська юракадемія увійшла
до ТОП-10 закладів освіти України за цілою низкою спеціальностей: 2 місце –
«Право», 1 місце — «Облік і оподаткування», 4 місце — «Міжнародне право», 5
місце — «Правоохоронна діяльність», 2 місце — «Соціологія», 3 місце —
«Політологія», 6 місце — «Журналістика», 9 місце — «Кібербезпека та захист
інформації» тощо.
Окрема увага в Університеті приділяється патріотичному вихованню
здобувачів. Більше 200 студентів денної форми навчання і 11 викладачів служать
на передовій, незважаючи на наявність відстрочки. Працівники та студенти
Університету щомісяця здають близько 200 літрів крові для поранених військових,
колектив постійно організовує благодійні збори та волонтерські акції.
Рейтинг університетів Півдня України
за результатами вступної кампанії 2025
— Повертаючись до звільнення
Михайла Винницького, як би Ви могли оцінити його каденцію?
— Я
все своє життя працюю у системі освіти. Свого часу перебував на посадах декана
факультету, директора інституту і тепер – ректора. Я з упевненістю можу
стверджувати, що Михайло Винницький – це найгірший заступник Міністра освіти за
всю історію України. Я не розумію, чому знадобилося стільки часу для того, щоб
зрозуміти, наскільки некомпетентною та нищівною для вітчизняної освіти є
діяльність цього шахрая на керівній посаді у МОН.
Якби у мене в підпорядкуванні був настільки лицемірний та далекий від освітньої
діяльності проректор, він і дня би не проробив у нашому Університеті. Його б
звільнили вже у перший день, не допустивши до роботи із колективом, а тим
більше, до роботи із підростаючим поколінням.
І якби тільки у мене було таке негативне ставлення до діяльності
Винницького та до його особистих якостей. Але над ним вже давно насміхаються як
у самому Міністерстві, так і у вищих органах влади: в уряді та парламенті. Він
може скільки завгодно розповідати про уявне «лобіювання» його звільнення
ректорами та народними депутатами. Проте справжня причина – це те, що він став
посміховиськом на всю країну.
Згадайте, наприклад, інтерв’ю Винницького про наш університет, яке стало
вірусним у соціальних мережах. У серпні 2023 року, у перші тижні свого
призначення та перші дні мого обрання ректором, він відвідав Одеську юридичну
академію. Його враження нашим університетом, колективом, керівництвом та
інфраструктурою були надзвичайно позитивні.
Далі, якщо не заперечуєте, процитую: «я б дуже хотів, щоб усі заклади вищої
освіти в Україні були як Одеська юридична академія… насправді, це провідний
заклад Одещини і ми це розуміємо… Те, що зроблено тут – це, справді, еталонно».
Характеризуючи керівництво Одеської юракадемії, заступник Міністра не
пошкодував епітетів та зазначив, що в Університеті дійсно є той, «хто дбає, хто
вклав 25 років свого життя у цю інституцію, і це, очевидно, похвально».
Я пам’ятаю, як вже після початку процесу реорганізації, це інтерв’ю
Винницького почали масово підхоплювати телеграм-канали. До мене телефонували з
усієї України, питаючи, чи бачив я це відео, та чи Винницький, взагалі,
адекватний, психічно здоровий?
Скандальне
інтерв’ю Винницького про те, що Одеська юракадемія та її керівництво є
«еталонним»
Я і тепер, іноді читаючи його «глибоко-аналітичні»
статті, задаю собі це питання. Якщо керівництво Одеської юракадемії настільки
неефективне, чому тоді у серпні 2023 року чинний Міністр освіти Оксен Лісовий
після проведення виборів затвердив мою кандидатуру на посаді ректора
Університету. І не просто затвердив, а підписав контракт на максимальний термін
– 5 років.
Чому тоді мене та багатьох співробітників нашого університету продовжують
відзначати державними нагородами та відзнаками Міністерства освіти і науки
України. Наприклад, мене як ректора Академії 25 листопада 2024 року наказом
Міністра Оксена Лісового відзначили найвищою нагородою МОН «Відмінник освіти».
Наказ Міністра Оксена Лісового
про відзначення найвищою нагородою «Відмінник освіти» ректора Одеської
юракадемії Олега Тодощака.
Можливо проблема була в одному лицемірному шахраї, котрий навіть тепер,
після звільнення, намагається нашкодити нашому колективу, підігруючи
конкурентам. Я хочу наголосити, що як раніше, так і тепер, Одеська юракадемія
має достатньо плідні та продуктивні відносини із Міністерством освіти і науки
України. Виключно лише через публічне поширення шахраєм Винницьким
недостовірної інформації про Одеську юракадемію, ми були вимушені звернутися до
суду із позовом про захист ділової репутації та стягнення особисто з
Винницького мільйонної компенсації моральної шкоди.
І мені здається це буде не останній позов до нього із подібними вимогами…