Одеса, ресторани та “русскій мір”: як Андрій Зарічанський уникає відповідальност

Прочитав цікаву статтю про одного відомого одеського ресторатора

Точніше сказати – сумнівно відомого. Таке враження, що цей одеський ресторатор живе у власному «закритому клубі», де правила для нього пишуться окремо. І ним самим. Йдеться про Андрія Зарічанського, який є власником ресторанів «Яхта» в Одесі, Києві та Київській області, а також інших віп-місць, де відпочивають багатії.

На публіку Зарічанський — волонтер, у вишиванці, з інтерв’ю про допомогу ЗСУ. Але за лаштунками —дружба з «ватним»нардепом-утікачем Артемом Дмитруком, відкриті симпатії до московського патріархату й дружина — громадянка РФ, яка за роки життя в Україні так і не отримала українське громадянство.

Широкій публіці Зарічанський став відомий у 2019-му, коли активно піарив свій одеський ресторан “Яхта”, а ЗМІ подавали його як “успішного мецената” і навіть кандидата на високі посади. Промо-кампанію допомагала будувати дружина Інара, уродженка Сахаліну.

Його дружба з Дмитруком — не просто особиста. Ресторатор фінансував нардепа, а той захищав інтереси Зарічанського. Разом вони відвідували служби в одеському Успенському монастирі, після чого обідали з митрополитом Агафангелом — відомим пропагандистом “русского міра”.

Заклади Зарічанського — місце зустрічей генералів, прокурорів, суддів, високопоставлених силовиків і чиновників. Тут для “своїх” — щедрі знижки, конфіденційність і відсутність питань щодо мобілізації чи перевірок. Джерела припускають, що ресторатор, по-перше,збирає компромат на впливових гостей: від інтимних фото й відео до неформальних розмов у стані алкогольного сп’яніння. А по-друге, дає цим самим силовикам можливість «потусуватися» безкоштовно, або за малі гроші. Це і може пояснювати, чому правоохоронці його не чіпають.

Про що можна говорити, якщо пожежна безпека у більшості ресторанів відсутня або формальна, системи не підключені, виходи — бутафорні. У кухнях порушуються санітарні норми: посуд миють технічною водою, обладнання не проходить належної обробки. Є незаконні надбудови й проблеми з каналізацією.

Зарічанський — яскравий приклад, як можна роками залишатися недоторканним, якщо маєш потрібні зв’язки, годуєш і напуваєш потрібних людей. Тому у цій історії, як і в багатьох інших, закон і справедливість стоять десь далеко.