Режим «Defence.City» перед прийняттям має бути доопрацьовано, - експерт Згурець

Важливо забезпечити однозначні критерії щодо включення та виключення з «Defenсe City», аби уникнути непорозумінь та взаємних претензій між МОУ та виробниками.

Недосконалість законодавства, регуляторна неповороткість, загроза обстрілів, обмеження у фінансуванні та нестача компонентів суттєво обмежують масштабування якісних перетворень в національному ОПК. Аби прибрати «палки з коліс» галузі, запропоновано створити особливий режим «Defence City», аналогічний до Дія City для IT-індустрії. Передбачено формування переліку підприємств, яким забезпечать максимальне сприяння для розвитку. Ініціатори проєкту – народні депутати, включно з головою фінансового комітету ВРУ Данилом Гетманцевим, за підтримки МО та галузевих об'єднань.

Про це ідеться в аналітичній статті директора інформаційно-консалтингової компанії «Defense Express» Сергія Згурця, де визначено можливості, потенціал, обмеження і ризики ініціативи.

Експерт відзначив серед логічних новацій звільнення підприємств ОПК, що увійдуть до «Defence City», від податків на землю, нерухомість та екологію, від податку на прибуток – за умови реінвестування у виробництво та відмови від виплати дивідендів власникам.

Водночас, на думку експерта, яку поділяють окремі підприємства, рік – надто малий період для планування. Доцільніше збільшити строк до двох років, що створить простір для маневру у масштабних проєктах.
На думку Згурця, можна вважати преференцією спрощення митних процедур, зокрема, для імпорту компонентів та необхідного для виробництва обладнання. Хоча проблемою є невизначеність щодо самих спрощень.
Запровадження додаткового захисту інформації зменшить вразливість підприємств від дій противника, який не зможе оцінювати розвиток галузі за допомогою фінансових чи інших чутливих даних, що зараз є відкритому доступі. 

Сергій Згурець називає серйозним покращенням пункт про відкриття експорту товарів військового та подвійного призначення. Це дозволить залучити додаткові кошти, збільшити обсяги замовлення та завантажити виробничі потужності.

Втім, він називає проблемною частиною питання експорту технологій до іноземних дочірніх компаній для організації виробництва за кордоном. «Для цього має бути міжвідомчий договір, стороною якого є МОУ, що суттєво ускладнює створення СП. Передбачається вимога, що дочірня компанія має повністю належить українській. Це виключає варіанти, коли іноземний інвестор братиме на себе, наприклад, витрати на розгортання виробництва», - ідеться у статті.

На думку експерта, наявність таких вимог обмежує можливості синергії з країнами-партнерами, які з певних причин не налаштовані на укладання угод. Також наявність міжвідомчих угод може бути чинником корупційних ризиків.

Для виправлення ситуації, на думку Згурця, достатньо додати як критерій рішення компетентного органу виконавчої влади, аби уніфікувати підходи з ЄС та забезпечити справедливі умови для всіх охочих.
У питанні релокації потужностей, на думку автора, необхідно додатково опрацювати пакет безпеки, з огляду на очікувану концентрацію підприємств ОПК на певних територіях.

Сергій Згурець зауважує на необхідності забезпечити прозорість рішень, з огляду на зосереджені у Міноборони адміністративні важелі. Можливість впливати на позицію компаній, зокрема у питанні експорту технологій «створює спокусу маніпулювати підприємствами для збереження їхніх позицій в «Defenсe City».

Експерт наголошує на необхідності забезпечити однозначні критерії щодо включення та виключення з «Defenсe City», аби уникнути непорозумінь та взаємних претензій між МОУ та виробниками.

На його думку, обґрунтовані зауваження, висловлені експертами, галузевими об'єднаннями та підприємствами, мають бути враховані, оскільки ідея «Defenсe City» здатна забезпечити національному ОПК імпульс для розвитку.