Mail.ru одеського прокурора Войтова: недбалість чи зливання інформації у фсб?

Прокурор протягом років користується електронною поштою, що перебуває під контролем спецслужб держави-агресора

Іноді розслідування починається з, на перший погляд, незначної деталі, що привертає увагу. Так сталося і цього разу: під час аналізу сумнозвісного списку, згідно з яким понад 60 прокурорів Одеської області отримали фіктивну інвалідність. Особливо в цьому переліку вирізняється Руслан Войтов — “прокурор з особливих доручень”, близький соратник колишнього очільника Одеської обласної прокуратури Ігоря Домущея.

Сподіваємося, що результати цього розслідування привернуть увагу нового керівника Одеської обласної прокуратури Андрія Сватока.

Фігурант розслідування

Руслан Войтов — представник прокуратури Приморського району міста Одеси. З початку 2010-х років він перебуває у штаті прокуратури Одеської області, де офіційно обіймав посаду у відділі, що здійснює нагляд у справах, пов’язаних із корупцією та організованою злочинністю. Тобто майже десятиліття він де-факто обслуговував чутливу сферу правозастосування, пов’язану з фінансовими потоками, зловживаннями владою та злочинними схемами, побудованими на злитті державної влади й бізнесу.

Однак, починаючи з 2024 року, ситуація різко змінюється. Войтов виходить за межі звичного функціоналу й раптово починає займатися справами, що належать до зовсім іншої площини. Він фактично перекваліфікувався на роботу за статтями, які стосуються національної безпеки. При цьому така “перекваліфікація” не має жодного кадрового обґрунтування.

Проте про це — згодом.

Наразі, особливо в контексті його діяльності у справах, що мають чутливий характер, надзвичайно важливо поставити запитання щодо рівня його цифрової дисципліни.

Пошта на mail.ru: факти

Першу згадку про електронну адресу Руслана Войтова з доменом mail.ru виявлено на форумі x-bikers.com у розділі “Кидало з Одеси Войтов Руслан”, де користувачі ідентифікували його за номером телефону та фотографією.



На одному з етапів журналістського розслідування було виявлено клієнтську картку магазину годинників, у якій також була вказана ця електронна адреса разом із його іменем і прізвищем.

Перевірка через доступні онлайн-сервіси дозволила підтвердити зв’язок електронної пошти з акаунтами, зареєстрованими на ім’я Войтова. Зокрема, було використано інструменти для перевірки публічних витоків, що містять email-ідентифікатори. У низці джерел виявлено збіг вказаної адреси з контактною інформацією, що підтверджує її використання Русланом Войтовим.

Чим небезпечний mail.ru для українців?

Mail.ru, як відомо, належить російській компанії VK і перебуває під прямим контролем російської влади, зокрема спецслужб. Цей поштовий сервіс, зареєстрований і діючий у юрисдикції рф, давно внесений до переліку критичних загроз для інформаційної безпеки України. І для цього існують цілком обґрунтовані підстави.

Уся інфраструктура сервісу, від дата-центрів до протоколів авторизації, підпорядковується вимогам російського законодавства, яке передбачає повний і беззастережний доступ спецслужб до даних користувачів. Інакше кажучи, будь-які повідомлення, що передаються через таку електронну скриньку, можуть у будь-який момент стати об’єктом аналізу фсб.

Ще у 2017 році рішенням Ради національної безпеки і оборони України доступ до mail.ru було офіційно заблоковано.

Тому для будь-якого державного службовця, зокрема й прокурора, користування поштовою скринькою на платформі, контрольованій країною-агресором, є рівнозначним прямому витоку конфіденційної інформації на користь ворожої сторони.



Хтось може припустити, що пошта давно не використовується, що її створили випадково, а сам прокурор діє виключно в межах закону. Але це не так. Востаннє вхід до згаданої електронної скриньки здійснювався 22 червня о 08:28. Авторизація пройшла за допомогою SMS-коду, надісланого на номер телефону, який, згідно з наявними даними, наразі належить прокурору Руслану Войтову.

Що каже закон?

Нормативно-правове поле, яке регулює використання засобів електронного зв’язку працівниками органів прокуратури, визначене цілком чітко. Відповідно до Інструкції з забезпечення інформаційної безпеки в органах прокуратури України, затвердженої внутрішніми наказами Офісу Генерального прокурора, заборонено використання будь-яких електронних поштових сервісів, що перебувають під контролем іноземних держав, не включених до переліку партнерів у рамках міжнародного правового співробітництва. Особливо наголошується на неприпустимості використання поштових доменів, зареєстрованих у юрисдикціях держав, які ведуть агресивну політику щодо України.

Служба безпеки України, в свою чергу, також неодноразово звертала увагу на високий рівень загроз, пов'язаних з використанням російських IT-сервісів, включаючи mail.ru.

У цьому контексті поведінка прокурора, який протягом тривалого часу користується поштовою скринькою mail.ru, але при цьому не стає об’єктом жодного внутрішнього службового розслідування, виглядає, м’яко кажучи, дивно.

Адже в Україні формально існують десятки інструментів та механізмів, покликаних запобігати використанню вразливих цифрових каналів, особливо серед працівників прокуратури, Служби безпеки, судових органів та інших інституцій, що працюють із конфіденційною інформацією. Однак на практиці подібні випадки, як в історії з поштовою скринькою mail.ru у прокурора Руслана Войтова, проходять непоміченими.

Наслідки для прокурора Руслана Войтова і незручні запитання

Коли прокурор протягом років користується електронною поштою, що перебуває під контролем спецслужб держави-агресора, реакція державних інституцій має бути миттєвою й безкомпромісною. У ситуації війни не може бути жодних "з’ясуємо", "перевіримо згодом". Подібна поведінка вимагає блискавичної та публічної відповіді.

Де ця реакція? Де службова перевірка? Де офіційна позиція прокуратури Приморського району міста Одеси, де працює Руслан Войтов? Якщо журналіст здатен за кілька днів встановити факт, верифікувати дані та отримати цифрові підтвердження, то чому ціла система — із доступом до державних ресурсів, інструментів і повноважень — воліє зробити вигляд, ніби нічого не сталося?

У подібних випадках стандартні заходи давно мали бути застосовані: дисциплінарне стягнення, внутрішнє розслідування, тимчасове обмеження доступу до матеріалів кримінальних проваджень, а в умовах особливого правового режиму, навіть відкриття провадження за ознаками службової недбалості. Але нічого цього не відбувається.

І тут варто нагадати: йдеться не лише про випадок із використанням поштової скриньки mail.ru. Перед нами фігурант публічного скандалу: торік ім’я Руслана Войтова з’явилося у списку прокурорів Одеської області, підозрюваних у фіктивному оформленні інвалідності. Незважаючи на широкий суспільний резонанс, жодна службова інстанція не ініціювала реального розгляду, він не поніс жодної відповідальності, не було ні дисциплінарних заходів, ні навіть тимчасового відсторонення від посади.

Більше того, після скандалу його кар’єра несподівано пішла вгору: він отримав допуск до справ зовсім іншого рівня — кримінальних проваджень, що стосуються державного суверенітету та національної безпеки. Таким чином, особа, фігурант історії з фіктивними довідками про інвалідність, сьогодні безпосередньо залучена до комунікації зі Службою безпеки України.

І саме в той момент, коли такі, як Руслан Войтов, отримують доступ до справ підвищеної конфіденційності, з’ясовується, що вони досі користуються електронними сервісами, контрольованими тими, хто щодня планує ракетні удари по українських містах. Виникає цілком логічне і законне запитання: куди дивиться прокуратура? І чим довше система робитиме вигляд, що "не в курсі", тим голосніше звучатиме головне питання — хто в цій історії реально грає на руку ворогові?

У 2025 році, на четвертому році повномасштабної війни, в країні, де кожен ранок починається з новин про загиблих, вибухи та спроби прориву української оборони, прокурор продовжує користуватися mail.ru, платформою, що перебуває під прямим контролем держави-агресора. Це — повне дно.

Сьогодні в Одеській області новий прокурор Андрій Сваток. І перед ним, без перебільшення, стоїть один із найочевидніших виборів у кар’єрі: або розпочати з публічної чистки у власній команді, поставити крапку в історії Войтова і тим самим продемонструвати, що в системі ще збереглися правила гри; або ж мовчки прийняти статус-кво. А значить очолити те, що вже давно стало символом прокурорського беззаконня.