Як досягти Україні справедливого миру

Нинішній етап збройного протистояння України з російським агресором характеризується появою у її медійному просторі терміна "справедливий мир". Так що таке справедливий мир і як його досягти Україні?

Вступ

Нинішній етап збройного протистояння України з російським агресором, який напав на неї понад три роки тому, характеризується появою у її медійному просторі терміна "справедливий мир". Початок цього етапу започаткував новий президент США Дональд Трамп, який ще у своїй передвиборчій компанії заявляв, що коли стане президентом своєї країни, то припинить нинішній збройний конфлікт між Росією та Україною. З того часу він активно приймає різні кроки, щоб досягти цієї високої мети, але, на жаль, поки що безуспішно.

Раніше в Україні всюди заявляли про її прагнення перемоги збройним шляхом її спільного ворога, з яким вона воює. Але тепер риторика дещо змінилася і почали все частіше заявляти в Україні про її прагнення справедливого миру. Так що це таке справедливий мир і як його досягти Україні? Цій важливій темі і присвячено дану статтю, автором якої є громадянин України.

Які існують варіанти справедливого миру для України

Насамперед слід зазначити, що термін "справедливий мир" не має однозначного тлумачення. На думку автора, існують такі три основні варіанти справедливого миру: ідеальний, найкращий та договірний. Їхня коротка характеристика наведена нижче.

1. Ідеальний справедливий мир (ІСМ)

·         коли була б збережена незалежність та територіальна цілісність України;

·         коли була б забезпечена гарантія безпечного існування України завдяки наявності в ній потужної сучасної армії, а також її вступу до НАТО;

·         коли були б створені умови для успішного розвитку України шляхом її вступу до Євросоюзу;

·         коли агресор виплатив би повну компенсацію Україні за завдану їй шкоду у цій війні.

Саме так бачить справедливий мир президент нашої країни, про що він неодноразово заявляв у своїх виступах та інтерв'ю. Ось лише деякі найважливіші висловлювання на цю тему президента Заленського:

"Для нас для всіх мир по різному справедливий. Для мене, як для президента справедливий мир – це ніяких компромісів щодо нашої землі, територіальної цілісності, нашого суверенітету. Це найголовніше. Відшкодування всіх тих збитків, яких завдала російська агресія."

"Коли ми говоримо про "справедливий мир", це сильна Україна. Це серйозні гарантії безпеки."

"Для нас справедливий мир означає розуміння, що Україна буде в ЄС, коли і гарантії безпеки – НАТО – найкращий варіант."

"Ми не визнаємо Росією ті території, які росіяни тимчасово окупували. Ми їх повернемо.

"Ключові елементи справедливого миру – це потужна армія та надійні гарантії безпеки. Найкращим варіантом є НАТО, а гарантії без участі США будуть слабкими."

Чому ж автор цих рядків назвав такий варіант справедливого миру ідеальним? Та тому, що він би повністю влаштував і керівництво України, і всіх її громадян. Але при цьому слід визнати, що ІСМ можна досягти лише за умови повної капітуляції Росії, що абсолютно нереально здійснити на практиці (див. нижче розд. "Небезпечна утопія …" ).

2. Найкращий справедливий мир (НСМ)

Під НСМ розумітимемо такий гіпотетичний стан повоєнної України, якого реально можна досягти найближчим часом лише за умови прояву керівництвом України необхідної волі. Причому цей стан нашої країни є найкращим, порівняно з будь-якими можливими варіантами договірного справедливого миру (див. нижче).

НСМ влаштував би багатьох наших співгромадян, оскільки за його здійснення було б виконано наступні чотири гідні для України умови:
1) коли було б збережено незалежність України;
2) коли Росія добровільно повернула б Україні окуповані зараз її території;

3) коли було б забезпечено гарантію безпечного існування України;

4) коли Україна почала б надалі найкраще розвиватися.

Про те, як НСМ здійснити на практиці, показано нижче в розд. "Рятівний мирний шлях …".

3. Договірний справедливий мир (ДСМ)

Суть договірного варіанту справедливого миру полягає в тому, що обидві сторони (Україна і Росія) домовляються між собою про припинення війни на умовах компромісу, що їх влаштовує. У цьому й буде полягати ДСМ.

Нижче наведено два основні висловлювання на цю тему (російською) відомого українського політолога Вадима Карасьова:

"Трамп себя рассматривает как дилера, который должен дать справедливую цену миру. А в чем она проявляется? Это договор между покупателем и продавцом. Продавец может заломить одну цену, а покупатель скажет, что нет, у него нет таких денег. Где они договорятся, вот это будет справедливая цена и для покупателя, и для продавца. Продавец продает, значит, его устраивает эта цена, он согласен продать, а покупатель покупает, значит, он понимает, что эта цена для него справедливая. Выгода – это и есть справедливость с точки зрения вот такой политической экономики переговоров".

"Справедливость – это не некая константа. Вообще это слово пустое и означающее, как сказали бы лингвисты. Все, что угодно, можно в эту справедливость (ред. – положить). Так вот справедливый мир – это как договорятся. А как вы можете договориться? Продукт продавца и деньги покупателя на этот продукт. Сделка может и не состояться, перейду к другому продавцу, с ним, может быть, получится. Вот так. Поэтому со справедливым миром надо быть более реалистичными".

У нашому випадку здійснення ДСМ призведе до того, що Україна втратить частину своєї території, а можливо, зробить і інші поступки Росії, що напевно призведе до невдоволення багатьох її громадян. Ось чому цей варіант справедливого миру набагато гірший, ніж НСМ (див. вище). До ДСМ керівництву України доведеться вдатися лише в крайньому випадку, коли продовження цієї війни ризикує призвести до окупації ще більшої території нашої країни або навіть до втрати її незалежності та за умови, що згодом буде втрачено шанс досягнення НСМ, який поки що існує. Щоб цього не сталося, потрібно, на глибоке переконання автора, терміново здійснити НСМ (див. нижче розд. "Рятівний мирний шлях...").

Небезпечна утопія можливості досягнення Україною ІСМ

Як було зазначено вище, ІСМ можна досягти лише за умови повної капітуляції Росії. Проте, весь минулий досвід перебігу цієї війни, а також нинішня тенденція у світі щодо її припинення підтверджують нереальність такої її капітуляції. З цього випливає невтішний висновок, що наполягання українського керівництва на досягненні ІСМ призведе лише до продовження цієї війни, нових абсолютно марних жертв серед воюючих і мирних українців, а також руйнування інфраструктури України. Іншими словами, здійснити ІСМ на практиці неможливо, як би цього не хотілося багатьом громадянам та керівництву нашої країни.

Таким чином, нинішнє прагнення керівництва України до ІСМ є небезпечною утопією, яка, на жаль, нині здійснюється на практиці. Глибинна причина цього полягає у поразці розуму керівництва України епідемією масового отупіння (ЕМО) [1]. Ця епідемія є зараз найбільшим внутрішнім ворогом нашої країни, який завдає їй величезної шкоди, не дозволяючи закінчити Україні нинішню війну на гідних для неї умовах (див. вище підрозд. "2. Найкращий справедливий мир (НСМ)"), хоча давно відомо, як це зробити (див. нижче).

Рятівний мирний шлях досягнення Україною НСМ

Принципова відмінність НСМ від будь-яких інших варіантів справедливого миру полягає в тому, що такий миру досягається не локально між конфліктуючими сторонами (Росією та Україною), а через запуск глобального мирного процесу встановлення нового світопорядку, спрямованого на безконфліктний та успішний розвиток людства (див. нижче). При цьому, ініціатором такого процесу, який призведе до встановлення миру між цими двома сторонами, має стати президент України. Він тоді увійде до літопису історії людства не лише як миротворець, який припинив цей затяжний збройний конфлікт двох країн, але і як видатний український державний діяч, який відкрив нову еру розвитку людства. У ній не буде більше воєн та конфліктів між країнами, які при цьому стануть найкращим чином розвиватися.

Нижче наведено приблизну процедуру досягнення НСМ (в її основу покладено роботу автора [2]), яку реально можна здійснити під керівництвом та безпосередньою участю президента України. Ось ця процедура:

1.        Створити в Україні вперше у світі Механізм успішного розвитку будь-якого суспільства (МУР БС), який є загальнодоступним спеціалізованим веб-сайтом, що дозволяє виявляти істини з суспільної тематики через письмові конструктивні дискусії між громадянами будь-якої країни [3]. МУР БС дозволить перейти мирним шляхом до нового світового порядку, спрямованого на безконфліктний та успішний розвиток людства, коли країни, які будуть використовувати цей засіб у своєму державному управлінні, стануть найкращим чином розвиватися не конфліктуючи одна з одною (таким країнам забороняється конфліктувати між собою). Тільки таким шляхом можна буде припинити нинішній збройний конфлікт між Росією, яка розв'язала його понад три роки тому, та Україною. Однією з двох причин цього конфлікту був існуючий недосконалий світопорядок, що базується на силі та нерівності сторін (він буде замінений на вищезгаданий новий світопорядок), а іншою причиною – існуюча зараз в Україні державна ідеологія українського націоналізму, що призвела до дискримінації російськомовної частини її населення (вона буде замінена на ідеологію побудови процвітаючого суспільства).

2.        Ввести МУР БС у експлуатацію по всьому світу, про що керівництву України поінформувати всіх людей на землі через дипломатичні канали, міжнародні контакти, ЗМІ та соціальні мережі.

Здавалося, хто з українських громадян не побажав би якнайшвидшого настання миру в Україні на гідних для неї умовах? Але насправді багато українців бажають зовсім не цього, а повної перемоги нашої країни над російським агресором, який завдав їй у цій війні величезної шкоди. І нікого при цьому з наших співгромадян не цікавить, що це чиста утопія здобути в найближчому майбутньому таку перемогу збройним шляхом, що це може призвести лише до нових великих жертв і руйнувань в Україні.

Ось так працює згубна ЕМО (див. вище), яка вразила розум і відповідальність перед своїм суспільством не лише у керівництва України [1], а й у багатьох її пересічних громадян. Але ж дійсно існує реальний шлях порятунку України (див. попередній розд.), про що автор неодноразово писав, у тому числі і у своїх зверненнях до керівників українських ВНЗ, політичних партій та ЗМІ, до президентів Національної академії наук та Товариства «Знання» України, а також до президента нашої країни. У відповідь – лише мовчання. Тут доречна алегорія про стадо безвільних баранів, що вперто йдуть на забій, зовсім не розуміючи, що їх незабаром чекає. Ось що зробила ЕМО з розумними та відповідальними українцями, які не бажають навіть розібратися в реальному шляху порятунку своєї країни, не те щоб його підтримати.

Автор наполегливо закликає читачів цієї публікації припинити капітулювати перед ЕМО. Увімкніть свій розум і щиру любов до своєї країни, яка зараз потрапила в дуже складну ситуацію, зробивши доступний для себе крок у просуванні ідеї досягнення НСМ у нашому суспільстві, а також у її доведенні до президента Зеленського. Адже якщо ми цього не здійснимо найближчим часом, то можемо втратити частину незалежної України або всю її. І потім пізно буде звинувачувати в цьому ЕМО та російського агресора.

Список публікацій

1. Бурлаков М.В. Усі проблеми сучасної України від впливу на її владу епідемії масового отупіння. – 03.03.2025 (https://blogs.korrespondent.net/blog/events/4760593/ )

2. Бурлаков М.В. "Процед. створ. умов для припин. війни в Україні.pdf". – Гугл Диск, 22.04.2024 (https://drive.google.com/file/d/1lgynvVk7EJ3JyNVCDvKdrwOg76dV4HAF/view?usp=drivesdk )

3. Бурлаков М.В. "Описание МУР ЛО.pdf" (російською). – Гугл Диск, 11.01.2021 (https://drive.google.com/file/d/1fM4aOp9oNz82mLyLDPj6T4EkNgjPxM8E/view?usp=sharing )