Усі проблеми сучасної України від впливу на її владу епідемії масового отупіння

Ця стаття, автором якої є громадянин України, розкриває основну причину перебування в глухому куті свого розвитку його воюючої зараз країни, на яку три роки тому напав російський агресор.

Вступ
Ця стаття, автором якої є громадянин України, розкриває основну причину перебування в глухому куті свого розвитку його воюючої зараз країни, на яку три роки тому напав російський агресор.
Багато українців вважають, що така причина лише одна і вона криється у загарбницькій політиці Російської Федерації (надалі - РФ).  Насправді є ще одна серйозна причина цього.  Вона полягає у впливі на всіх людей на землі, у тому числі і на громадян та керівників України, однієї дуже шкідливої ​​сили, яку ніхто не помічає та ніхто з нею не бореться.
Ця сила пригнічує у будь-якій людині її розум і мотивацію приносити користь іншім людям.  Саме під її впливом розпочалася ця війна в Україні, кінця якої досі не видно.  Ім'я цієї згубної сили, прихованої від очей людини, – епідемія масового отупіння (ЕМО).
Нижче показано, яку величезну шкоду завдає ЕМО сучасній Україні через зомбуючий вплив на її керівників.
1. Що являє собою ЕМО і як вона шкодить людям [1]
Без жодних перебільшень можна стверджувати, що ЕМО - найбільший загальний ворог сучасного людства. Цю підступну епідемію ніхто з нас не помічає і ніхто з нею не бореться. А вона вражає у кожної людини не лише її розум у сфері суспільного розвитку, а й мотивацію приносити користь багатьом людям.

Сутність ЕМО полягає в тому, що під її впливом людина у своїх намірах і вчинках керується не розумом і логікою міркувань, а обманними (зокрема застарілими) підсвідомими установками та стереотипами (ОПУСами), не піддаючи їх жодним сумнівам. Під впливом своїх ОПУСів людина відкидає будь-яку нову ідею у цій важливій прикладній сфері тільки тому, що вона нова, яка ніде раніше не зустрічалася. При цьому він не намагається виявити істину у твердженнях автора про переваги цієї ідеї (тобто його правоту чи хибність) через конструктивний діалог (суперечку) з ним. Саме так давним-давно радив чинити в таких випадках давньогрецький філософ Сократ, заявивши: "У суперечці народжується істина". Кожен з нас напевно знає цей мудрий вислів стародавнього філософа, але не бажає його застосовувати на практиці під впливом тієї ж ЕМО.
ЕМО відбиває в будь-якої людини всяке бажання виявляти істину щодо чогось нового та корисного, що пропонується будь-ким у вищевказаній сфері. Кожна людина розмірковує щодо цього приблизно так: "Раз цього не було раніше, значить такого і в майбутньому бути не може, тому я не збираюся витрачати свій час на те, щоб у цій новій ідеї розбиратися".
Якою б розвиненою, освіченою і відповідальною не була людина, її розум, як правило, капітулює перед ЕМО у сфері суспільного розвитку. І найпоширенішою формою такої капітуляції є мовчазне ігнорування людиною нової ідеї, навіть якщо її автор стверджує про її велику практичну корисність для багатьох її співгромадян. Автор цих рядків багаторазово стикався з таким кричущим негативним явищем.
2. Чому саме ЕМО спровокувало військову агресію РФ проти України
Напад РФ на Україну, який, як відомо, стався 24 лютого 2022 року, не був спонтанним.  Існували дві причини, які змусили РФ на це піти: 1) розширення НАТО на схід та 2) внутрішня політика України, що базується на ідеології українського націоналізму та дискримінації її російськомовних громадян.
Слід зазначити, що президент РФ неодноразово порушував ці питання перед керівництвом НАТО, лідерами провідних країн світу та президентом України, які під впливом ЕМО на ці звернення ніяк не реагували.
Якби всі ці відповідальні особи керувалися лише своїм розумом та відповідальністю перед їхніми країнами, а не ОПУСами від ЕМО (див. вище), то безумовно знайшли б компромісне рішення, яке влаштовувало б усіх, і тоді жодної військової агресії РФ проти України не було б.  Хіба не на користь всього людства була розрядка міжнародної напруженості через протистояння РФ і країн НАТО, і не на користь України було усунути дискримінацію своїх російськомовних громадян, щоб найкраще розвиватися?
На жаль, у цьому випадку ЕМО перемогла людський розум, що й призвело до військової агресії РФ проти України.  В результаті цього було завдано величезної шкоди не тільки нашій країні, а й самій РФ, яка поставленої мети так і не досягла досі, зазнавши при цьому дуже великих людських втрат.  Ось такої шкоди завдала ЕМО цим двом країнам, спричинивши напад РФ на Україну.
3. Блокування ЕМО широкого обговорення найкращого шляху завершення війни в Україні
Ось уже три роки триває збройний конфлікт (війна) між Україною та РФ, що напала на неї.  Здавалося б, усі люди на землі мають бути зацікавлені в тому, щоб цей конфлікт швидше закінчився, щоб більше не гинули в ньому люди.  Адже збройним шляхом він може ще довго продовжуватись, ризикуючи перерости у третю світову війну.
Ось чому так важливо широке обговорення мирного шляху якнайшвидшого припинення цього конфлікту. Але коли така ідея з'явилася у квітні минулого року [2], то виявилося, що під впливом ЕМО ніхто не побажав її не тільки підтримувати, а навіть конструктивно обговорювати з метою виявлення істини щодо викладених автором її властивостей. Але ж існує відомий спосіб виявлення істин із суспільної тематики (СВІСТ), який дозволяє це практично завжди робити [3].
Причина такого небажання людей керуватися своїм розумом щодо вищезгаданої ідеї по завершенню в найкоротший термін цього збройного конфлікту полягає в тому, що ця ідея є абсолютно новою, тому вона відкидається ЕМО.
До того ж, для її здійснення необхідно створити і ввести в експлуатацію по всьому світу Механізм успішного розвитку будь-якого суспільства (МУР БС), що є загальнодоступним веб-сайтом, що дозволяє виявляти істини з суспільної тематики через письмову конструктивну дискусію між громадянами своєї країни.
Використання різними країнами МУР БС у своєму державному управлінні дозволить їм найкращим чином розвиватися, підтримуючи при цьому новий світопорядок, спрямований на безконфліктний і успішний розвиток цих країн [2].
На глибоке переконання автора, тільки так можна найближчим часом усунути нинішній конфлікт між Україною та РФ.  Причому ініціювати глобальний процес встановлення нового світопорядку може лідер будь-якої країни світу, вписавши цим своє ім'я в літопис історії людства як такий ініціатор, а також як миротворець, що дав поштовх до завершення цього збройного конфлікту [2].
На жаль, під впливом ЕМО нікому в наш час це не потрібно, про що свідчать численні звернення автора на цю тему без відповідей по суті до лідерів провідних країн світу, до президента України, а також у багато найбільших світових ЗМІ.
До речі, ЕМО заблокувала людський розум щодо цієї ідеї не тільки тому, що вона абсолютно нова, а й у зв'язку з тим, що вона базується на встановленні нового світопорядку, спрямованого на безконліктний та успішний розвиток людства.  Адже для багатьох провідних західних країн повністю влаштовує нинішній світогляд, що базується на силі та нерівності сторін.
При цьому, їх метою в цьому конфлікті є не врятувати Україну від агресії РФ, а через її збройний опір, який ці країни активно підтримують, максимально нашкодити або навіть зруйнувати РФ - їх постійного стратегічного противника (або навіть ворога).
Ось так працює ЕМО, перешкоджаючи досягненню високої мети припинення цього збройного конфлікту через встановлення нового світопорядку, який усуне в майбутній війни між будь-якими країнами і дозволить їм якнайкраще розвиватися.
4. Три прояви капітуляції розуму керівництва України перед ЕМО
Визначення. Капітуляцією розуму людини (або групи осіб) перед ЕМО називатимемо формування ним (ними) ставлення до об'єкта, що розглядається, керуючись тільки своїми ОПУСами (див. вище) при повному ігноруванні іншої інформації про цей об'єкт і аргументів, що підтверджують її справедливість.
Нижче розглядаються три важливі прояви капітуляції розуму керівництва України перед ЕМО.
   4.1. Перший прояв: помилкова мета завершення війни в Україні
Як відомо, керівництво України завжди вважало і вважає, що для завершення нинішньої війни України з російським агресором, який напав на неї три роки тому, необхідна повна перемога над ним збройним шляхом.
Таку постійну позицію керівництва України поділяють і провідні західні країни, які вклали величезні кошти на підтримку України у цій війні.  При цьому відповідальні особи цих країн заявляють, що програш України в ній не допустимий, оскільки це буде і програшем західних країн перед РФ - їх стратегічним противником.
Українське керівництво заявляє також, що тільки повна перемога над агресором у цій війні гарантує надалі міцний мир для нашої країни.  Якщо ж цю війну Україна припинить зараз, це призведе до втрати частини її території, окупованої ворогом.
З усіма цими твердженнями можна було б погодитися, якби не одне АЛЕ: ніхто не знає, скільки ще часу має ця війна продовжуватися до досягнення Україною повної перемоги над своїм потужнішим ворогом і чи настане ця перемога будь-коли взагалі?
Ось чому слід розглядати проблему завершення цієї війни, керуючись не ОПУСами від ЕМО, а здоровим глуздом та інтересами України.  А ці інтереси нашої країни полягають у тому, щоб завершити цю війну якнайшвидше з мінімальними втратами для України та за гідних для неї умов.  (До речі, ці інтереси істотно відрізняються від інтересів провідних західних країн, що нас підтримують.)
Цього реально можна досягти мирним шляхом з ініціативи лідера будь-якої країни світу [2] (див. попередній розділ), у тому числі й президента України [4].  Тільки наш розум настільки капітулював перед ЕМО, що ніхто в Україні цього й досі не усвідомлює, зокрема й її найвище керівництво.
   4.2. Другий прояв: небажання виявляти істини для нових пропозицій щодо закінчення війни в Україні
Існуюча практика розгляду пропозицій (а точніше – звернень із пропозиціями) громадян керівництвом України (тобто її вищими посадовими особами) заснована на поширеному ОПУСі про те, що такі пропозиції завжди можна об'єктивно розглядати в односторонньому порядку досвідченими експертами цього керівництва.
Автор цих рядків сміє стверджувати, що такий висновок абсолютно невірний щодо зовсім нових пропозицій з суспільної тематики.  Такі пропозиції можна об'єктивно розглядати лише у конструктивному діалозі з їх авторами.
Цей висновок базується на двох незаперечних твердженнях: 1) на відомому афоризмі стародавнього філософа Сократа "У суперечці народжується істина" та 2) на існуючому способі виявлення істин з суспільної тематики [3], який дозволяє знаходити такі істини практично завжди.
Як виявилося, цією важливою для своєї роботи інформацією не володіють відповідальні співробітники Офісу президента України (ОПУ), які працюють зі зверненнями громадян, що призвело, зокрема, до ігнорування нових перспективних пропозицій цього автора, які б принесли безперечну користь нашій країні у разі їх здійснення (див. нижче розділ "5. Про ігнорування ...").
На кожну з таких пропозицій була отримана автором стандартна відповідь, що вона передана до інформаційно-аналітичного відділу ОПУ, на чому фактично і закінчувався її розгляд.
Ось так шкодить ЕМО в таких випадках, коли за нанесену під її впливом шкоду Україні шляхом ігнорування нових корисних для неї пропозицій ніхто в ОПУ не несе навіть моральної відповідальності.
   4.3. Третій прояв: небажання організувати громадське обговорення можливих шляхів завершення війни в Україні
Ось уже три роки триває війна в Україні з російським агресором. Хіба знайдеться хоча б один осудний українець, який би не хотів знати, скільки ще часу ця війна може тривати і коли нарешті настане довгоочікуваний мир на його землі?
Але чому тоді керівництво України не ініціює широкого обговорення цієї важливої ​​теми в нашому суспільстві?  Тим більше, що відомі три альтернативні шляхи завершення цієї війни [5], які можна було б обговорити в такому діалозі.  Це принесло б безперечну користь не лише пересічним громадянам України, а й її керівництву у виявленні через такий суспільний діалог найкращого шляху завершення війни в Україні. Чому ж тоді наш президент досі не виступив з такою безумовно корисною ініціативою?
Насправді це пояснюється дуже просто.  Справа в тому, що для вищого керівництва України основною метою в цій війні є не її якнайшвидше завершення мирним шляхом на гідних для нашої країни умовах, а повна перемога збройним шляхом над російським агресором (див. вище розд. "4.1. Перший прояв: ...").
Така мета була давно сформульована керівництвом нашої країни і, звичайно ж, жодного суспільного діалогу не вимагає, що й пояснює його відсутність досі.  Адже й так зрозуміло, що ця війна може ще довго продовжуватись, що тут можна обговорювати?
Ось яку шкоду завдало ЕМО в даному випадку, заблокувавши в українців бажання з'ясувати через громадські обговорення найкращий шлях завершення війни в їхній країні [5, розд.  "2.2. Шлях 2..."].  Нехай українці знають лише те, що їм треба й надалі воювати до повної перемоги над ворогом і не забивають собі голову будь-якими мирними шляхами завершення цієї війни.  Коли Україна повністю переможе свого ворога, тоді війна і завершиться.  Ось як має міркувати кожен українець під впливом ЕМО.
5. Про ігнорування нашим президентом пропозицій автора щодо завершення війни в Україні на гідних для неї умовах
У цьому розділі наведено фрагменти п'яти найбільш важливих звернень (з пропозиціями) цього автора, поданих у зазначені дати до Офісу президента України на його ім'я, на які (як і на багато інших його звернень) не було отримано жодної відповіді щодо суті їхнього вмісту.
Читач сам зможе оцінити за цими фрагментами важливість і корисність даних звернень автора, а також ту шкоду для нашої країни, яку було завдано співробітниками ОПУ, які працюють зі зверненнями громадян, або навіть самим президентом України (якщо до нього такі звернення доходили), мовчки відхилили пропозиції, що містяться в них, не побажавши увійти в діалог з їх автором, щоб через нього переконатися в їх великій практичній корисності для України.
   5.1. Фрагмент Звернення від 30/08/2023
... Переконливо прошу передати особисто Президенту Зеленському В.О. моє Звернення до нього, яке знаходиться у вкладеному файлі "Звернення Бурлакова М.В. до Зеленського В.О. від 30.08.2023.rtf". У ньому міститься важлива інформація, яку Президент України має знати, а саме: як нашій країні стати найближчим часом світовим лідером через запуск нею мирного процесу встановлення нового світопорядку, що дозволить припинити нинішню війну в Україні з російським агресором. ...
   5.2. Фрагмент Звернення від 18/11/2024
... Запрошую Вас, пане Президенте, ознайомитися з опублікованою на днях моєю статтею на дуже актуальную тему закінченні війни України з російським агресором. Ось іі назва: "Врятувати незалежну Україну може лише термінове завершення нею війни з Росією" (посилання на ці статтю https://blogs.korrespondent.net/blog/events/4732737/ ...
   5.3. Фрагмент Звернення від 25/11/2024
... пропоную Вам, пане Президенте, ініціювати вже зараз проведення в нашій країні широкого суспільного діалогу на тему: "Про найкращий шлях завершення війни в Україні". Адже існує три можливі шляхи завершення цієї війни (перший з них зараз реалізується Україною), про що я Вас нещодавно інформував у своїх зверненнях ...
   5.4. Фрагмент Звернення від 04/12/2024
... Але існує інший мирний шлях припинення цієї війни на гідних для України умовах (див. вищезгадані мої звернення до Вас), який влаштує не лише нашу країну, а й Росію, а також багато країн світу. Наважуюся стверджувати, що саме цей шлях є НАЙКРАЩИМ для України. Пропоную вам, пане Президенте, самому в цьому переконатися через наш конструктивний діалог, який ми можемо провести двома шляхами (на Ваш розсуд) ...
   5.5. Фрагмент Звернення від 29/01/2025
... У зв'язку з недавнім обранням на пост президента США Дональда Трампа, який неодноразово заявляв про свій намір припинити війну України з Російською Федерацією (надалі - РФ), що напала на неї, з'явилася реальна можливість за допомогою Трампа завершити цю війну найближчим часом з добровільним і негайним поверненням  агресором Україні
Її окупованих ним зараз територій.
Ось що потрібно для цього зробити, пане Президенте: (див. файл "Пропозиція (Бурлаков М.В. ).docx"). ...
Висновок
Україна перебуває зараз на переломному етапі свого розвитку, борючись за своє виживання у війні з російським агресором, який напав на неї три роки тому.
Особливість цього етапу на сьогоднішній день полягає в тому, що подальша доля України залежатиме виключно від дій її вищого керівництва: або воно забажає продовжувати військові дії до повної перемоги України над своїм ворогом, або ініціює завершення цієї війни на гідних для нашої країни умовах через запуск глобального процесу встановлення нового світопорядку, спрямованого на безконфлітний та успішний розвиток людства.
Якщо керівництво України і надалі перебуватиме під згубним впливом ЕМО, як було досі (див. текст цієї статті), то нічого хорошого нашій країні не світить: вона при цьому втратить або частину своєї території, або свою незалежність [5].  І лише в тому випадку, коли воно позбавиться дуже шкідливого впливу на себе ЕМО (див. вище), на Україну чекає швидке настання миру на її землі, а також велике світле майбутнє [5].
Список публікацій
1. Бурлаков М.В. Хто найбільший ворог сучасного людства та як з ним успішно боротися. – 17.09.2023 (https://blogs.korrespondent.net/blog/world/4654771/ )
2. Бурлаков М.В. "Процед. створ. умов для припин. війни в Україні.pdf". – Гугл Диск, 22.04.2024 (https://drive.google.com/file/d/1lgynvVk7EJ3JyNVCDvKdrwOg76dV4HAF/view?usp=drivesdk )
3. Бурлаков М.В. "Опис СВІСТ.pdf". – Гугл Диск, 22.04.2024 (https://drive.google.com/file/d/11Ui4ihb_hQ7yCcvk_6ydRvu2Zbrojacv/view?usp=sharing )
4. Бурлаков М. ЗВЕРНЕННЯ та ПРОПОЗИЦІЯ думаючих українців, які люблять свою країну, до її Президента Володимира Зеленського. – Фейсбук, 02.10.2024 (https://www.facebook.com/groups/ThrivingUkraine/posts/1632353153987769/ )
5. Бурлаков М. Врятувати незалежну Україну може лише термінове завершення нею війни з Росією. – 17.11.2024 (https://blogs.korrespondent.net/blog/events/4732737/ )