Чи лише ворог винен, що реєстри півтора місяця перебувають у неробочому стані
За всіма світовими подіями, центром яких є Мюнхенська
конференція з безпеки, ми якось випустили з уваги іншу проблему, внутрішню.
Вже півтора місяця не працюють належним чином державні
електронні реєстри. Зрозуміло, що і тут найголовнішу роль відіграв наш сусід -
гібридний агресор. Поклав він, негідник, всі наші реєстри.
На початку січня пройшла новина, що реєстри відновлено,
«але не в повному обсязі». На практиці це означало, що, наприклад, новий
куплений автомобіль внести в реєстр можна, а зі старими машинами і власниками,
які були зазначені в реєстрах, дані так і не були відновлені. Ще гірші справи
були із земельним реєстром та реєстром прав на нерухоме майно.
А що ж сьогодні? Чи можуть реєстратори повноцінно
провадити свою діяльність? Офіційної заяви про повне відновлення реєстрів ще не
було. А значить, вони повноцінно ще не працюють. І це через півтора місяця
після їхнього знищення.
Свого часу, я був співавтором двічі ухваленого Верховною
Радою закону «Про технічну інвентаризацію об'єктів прав на нерухоме майно». Але
обидва рази його ветував гарант Конституції. Не говоритиму про всі елементи тих
законопроектів, але головними з них були, по-перше, збереження технічної
інвентаризації як функції органів місцевого самоврядування, і по-друге, порядок
зберігання та збереження всіх інвентарних справ на об'єкти нерухомого майна.
Міністр юстиції Лавринович був категорично проти.
Говорили, що планувалося створення окремого державного органу із реєстрації
об'єктів власності, який мав очолити син Лавриновича. Але, не вийшло. Згодом Мін’юст
всі функції реєстрації забрав собі.
Минули роки. Ніхто не знає, скільки об'єктів «загубилися»
у тині державної реєстрації. Хоча після падіння радянської влади давно вже треба
було зрозуміти, що централізація функцій може лише погіршувати стан процесу.
Були й дуже цікаві ситуації. Наприкінці січня 2014 року
реєстри теж «вийшли з ладу» і не працювали два тижні. За уривчастими даними,
кліка майбутнього президента-втікача терміново вносила потрібні собі зміни до
новостворених державних реєстрів. Скільки внесли змін і яких вже не дізнатися.
Ось тільки сьогодні у мене виникають запитання. Чи лише ворог
винен, що реєстри півтора місяця перебувають у неробочому стані, чи знову
«ділки від реєстрації» творять свої темні справи під загальний шумок. Можливо підчищають
хвости, а отже громадянам треба бути дуже пильними. Особливо людям похилого
віку з приватизованими квартирами періоду заходу соціалізму. Принцип "було
ваше - стало наше" вони вже багаторазово проходили. І якщо раніше хоча б
можна було знайти кінці, нехай і в ненависних БТІ, то сьогодні приватні БТІ
відкриваються, закриваються, і кінців немає. Був період у кілька років, коли
інвентарні справи просто викидалися на смітник, як сталося, наприклад, у
Запоріжжі. І як відновити дані на ваше житло в цьому випадку? А відновлення
реєстрів може цього вимагати.
А у суперечці з Мін’юстом ми говорили Лавриновичу, що,
наприклад, у Канаді, за всіх наявних електронних реєстрів, інвентарні справи на
паперових носіях зберігаються 200 років. І тут я підійшов до головної причини
занепокоєння. Адже в середині грудня 2024 року Мін'юст оголосив про початок
переведення в електронний вигляд усіх інвентарних справ на об'єкти нерухомого
майна. Але ж це величезна робота вартістю у мільярди гривень. Але з тим
бардаком, який свого часу створив міністр Лавринович, результат цифровізації
інвентарних справ є досить туманним. Тому знищення всіх реєстрів можливо було
комусь дуже вигідним. І не лише явному ворогові.
Власникам старого житла непогано було б перевірити
наявність своєї власності у реєстрах. А ми, як то кажуть, запасаємося попкорном
та спостерігаємо.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.