Найбагатша людина Донецької поліції

Захоплююча історія з реальними фактами

Корупція є однією із найактуальніших проблем сучасного суспільства. Вона проникає у різні сфери життя та негативно позначається на розвитку економіки, соціальної справедливості та довірі громадян до влади. У центрі обговорень часто опиняються державні службовці, серед яких суворий контроль спричиняє ініціювання процесів: від нижчих кадрів до високопрофільних керівників.

Ось і зараз дивні справи творяться до управління логістики та матеріально-технічного забезпечення (УМТО) Головного управління Національної поліції Донецької області (ГУНП). У той час як вся країна накопичує сили для відображення російської агресії, начальник управління логістики та матеріально-технічного забезпечення полковник Балановський Павло Васильович демонструють провокаційно високий рівень життя та явну нестачу розуму.

Нагадаємо, відомості про надто щільну взаємодію Балановського з начальником управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Раївською Оленою Вікторівною давно перестали бути таємницею. Саме через їхні руки проходять грошові та матеріальні цінності. Щось прилипає, хоча Балановський не настільки дурний, щоб виставляти поцуплене напоказ.

У Балановського в руках величезні запаси «поліцейського майна», яке він, разом із Раєвською, пиляє та кладе до своєї кишені зароблені «в чорну» гроші. Найчастіше предметом махінацій є військове обмундирування – новий одяг, взуття, яких і так не вистачає для оснащення мобілізованих, а полковник і собі встигає «підрізати» добро. Крім цього, Балановський та його помічники реалізують паливо, яке зливають зі службових машин. За паперами проводять все рівно – без нарікань, а насправді – збитки сягають кількох десятків млн гривень!

Крім того, Балановський блискуче налагоджує контакти – це дозволяє йому укладати вигідні для нього контракти та договори на постачання необхідного обмундирування для ГУНП. Його підлеглі часто обговорюють немислимі речі – коли УМТО закуповує кількість товарів, що суттєво перевищує реальні потреби установи. Навіщо це й навіщо? Отже, сумарна шкода від такої «роботи» полковника Балановського та його команди (в особі Раєвської та інших підлеглих) дорівнює 65 млн гривень! Одним словом, вміє чисто підробляти документи та грамотно продавати на чорному ринку все накрадене майно.

Дорогий годинник ціною близько півмільйона гривень він показав лише одного разу й мигцем, з-під міцно застебнутого манжета. Але серед простих хлопців-поліцейських знайшлися ті, які зуміли оцінити вартість хронометра та не посоромилися обговорити у своєму середовищі питання його походження.

За нашими даними, їх було щонайменше двоє. Перший лікується від поранення, а другий… З ним сталася зовсім дивовижна історія.

Того ж дня розлючений Балановський при свідках пообіцяв хлопцеві «відправити його під кулі». Проте до полковника прийшла Раєвська і порадила заспокоїтися. За її інформацією, діючи так брутально, Балановський наживає собі впливових ворогів. «Він прийшов до нас не з вулиці, ти маєш розуміти!» - Сказала вона занадто голосно, забувши щільно прикрити двері.

Зміст подальшої розмови нам невідомий, але можна впевнено припустити, що проблему, що розростилася, спробували вирішити звичним для бухгалтера способом – грошима. Одна з близьких родичок поліцейського, який потрапив у цю розробку, за нашими даними – його мати, отримала великий грошовий переказ від невідомого. У повідомленні було зазначено, що це виграш у лотерею.

Син зрозумів суть комбінації. Попросив жінку зняти гроші. Вигадав, як передати їх Балановському. І Балановський гроші взяв!

Після ще однієї розмови з Раєвською полковник усвідомив, наскільки сильно проколовся. Запанікував, почав дзвонити на особистий телефон, не знаючи, що на ньому встановлено програму для запису дзвінків. А коли фрагменти його істерики з'явилися у Telegram, втратив голову та висловив молодому колегі загрозу вбивством.

Результат: пильний хлопець вирушив воювати і просто зник. За одними даними, за два дні примудрився пропасти безвісти. За іншими, цей тип опинився у Литві! Нібито він уже написав своїм рідним, що перебуває у безпеці: «На війну мене більше не відправлять!» І доклав свою фотографію із бару.

Тепер потрібно дізнатися, що ж сталося насправді: холоднокровне вбивство чи пособництво у зраді? У будь-якому разі до полковника Балановського та до всього керівництва ГУНП Донецькій області мають виникнути серйозні питання.