Ще більше конкретики!

Продовжую, дуже важливе висвітлення

Шановні читачі, вже не вперше я висвітлюю законотворчу і благодійну діяльність Народного депутата України, мажоритарника – Геннадія Вацака. Це дуже важливий напрямок, щоб ми з Вами не велися на замовні і жовті ЗМІ, а вчилися аналізувати справжню діяльність того чи іншого депутата.

У відкритих джерелах я знайшов конкретну діяльність Вацака щодо допомоги ЗСУ і не тільки, тож пройдемось по фактам.

Геннадій Вацак зосередив свою увагу на підтримці оборонців країни. Хоча насправді підтримує захисників з 2014 року. Він, а також його помічники, багато спілкуються з військовими. Інформацію про потреби земляків на фронті отримують, як кажуть, з перших рук. За два роки війни депутат неодноразово чув на свою адресу слова подяки від військових. Автомобілі, бронежилети, шоломи, тактичне спорядження, одяг, взуття, медичні препарати, продукти – це далеко не повний перелік допомоги, яку Геннадій Вацак передає для тих, хто воює з російськими агресорами.

Геннадій Вацак, відправляє партії ударних FPV- дронів. Спочатку вони були одноразового використання. Натомість хлопці після отримання вирішили пристосувати до багаторазового використання. Через деякий час поділилися з Вацаком своїми новаторськими ідеями. Сказали, що для їх реалізації потрібні 3D-принтери. З їх допомогою виготовлятимуть корпуси для скидів боєприпасів. Народний депутат без зволікань закупив 3D-принтери. Та й дрони додали. Все разом передали військовим.

Геннадій Вацак постійно підтримує вартових Могилів-Подільського прикордонного загону. Від своєї родини передав автомобілі, реанімобіль, безпілотники, тепловізори. Запровадив на окрузі юридичний та правничий супровід воїнів, членів їхніх родин. З початку повномасштабного вторгнення в громадській приймальні постійно проводять прийоми юристи, адвокат, надають консультації, допомагають оформляти документи та запити. Бо держава у цьому напрямку недопрацьовує.

Є момент, коли завдяки його участі вдалось визволити з полону пораненого моряка з ампутованою ногою. Рашисти «списали» його помирати. Це була ціла спецоперація. Здійснили її на найвищому рівні! Тепер воїн лікується в Одеському шпиталі, біля нього поруч дружина та мати. Такі історії зі щасливим фіналом надихають. Просто Вацак, не піариться на цьому!

12 мільйонів гривень зібрала для військових з початку війни під час благодійних марафонів ГО «МИ – Вінничани», до якої входить Геннадій Вацак, та декілька народних депутатів і інших державних діячів з Вінниччини.

 З початку своєї каденції Геннадій Вацак всю зарплату віддає на благодійність – підтримку малозабезпечених, самотніх, людей похилого віку, дітей, на лікування.

У його громадській приймальні можна побачити у шафах товсті папки із клопотаннями. Аби закрити всі потреби, депутатських грошей не вистачає, тож долучається родина.

Навіть під час війни не можна залишати поза увагою вирішення важливих питань. Життя не відкладеш на завтра. Так вважає Геннадій Вацак, на його думку, допомагати у першу чергу хочеться тим, хто сам робить справу.

Я вважаю це все правильні ініціативи і життєвий підхід Геннадія Вацака! Тому дуже соромно за ті замовні статті за ту жовту пресу, які замість того, щоб аналізувати повну діяльність законотворця, намагаються нав’язати сором і якось принизити за те що людина успішна. Цю тенденцію потрібно змінювати! Бо бути успішним, реалізувавши свою ідею з нуля це не соромно! Це дуже і дуже круто! Це має надихати і показувати, що навіть у темні часи є люди які здатні допомагати, ділитися своїм успіхом. Саме тому мені дуже прикро за деяких «розслідувачів», які цього не розуміють і виконуючи замовлення, по-перше, розповсюджують брехню не тільки про Вацака, але і про його родину, а по-друге, нав’язують людям думку, що бути успішним і заможнім, будувати свою справу з нуля це начебто сором!

Переконаний, що такий підхід є дуже небезпечний і неправильний. Потрібно зробити все, щоб людям відкривати очі з іншого боку. Це до речі те що на Заході вважається найвищою одиницею вимірювання успіху – побудова своєї справи з нуля! Її також прийнято називати – american dream. Тож що нам ближче? Радянщина найгіршого ґатунку? Чи все таки Західний підхід у питанні успішності?