Пафосний звіздьож або Нові розводки України за допомогою «вступу в НАТО»

В Західній пресі знову активно почали роздувати питання про можливість вступу України в НАТО «по частинах». Це активно зараз просуває колишній генсек НАТО Столтенберг. Це неможливо з кількох причин.

В Західній пресі знову активно почали роздувати питання про можливість вступу України в НАТО «по частинах».

Це активно зараз просуває колишній генсек НАТО Столтенберг, розповідаючи, що теоретично таке можливо. Я вважаю, що це продовження політики «розводок», метою якої є забовтування теми про надання можливості Україні бити тут і зараз зброєю, яка надається закордонними партнерами. Перед Україною, як перед віслюком, намагаються повісити морквину, за якою вона б бігала.

Чому я вважаю, що Україну не приймуть в НАТО до досягнення кордонів 91-го року?

Давайте чисто теоретично уявимо: якщо ми погоджуємося на схему прийому в НАТО «частинами», то що це означає? Це означає, що по території України має бути проведений новий кордон для того, щоб країнам НАТО було зрозуміло, де починається безпека і де вона закінчується. Умовно кажучи, щоб працювала п’ята стаття.

А тепер вгадайте, з ким ми повинні узгоджувати цей кордон? Вірно, з Росією. Чи погодиться вона на вступ України в НАТО? Приблизно, ніколи. Тобто і демаркації ніколи не буде.

Навіть якщо уявити, що це питання буде якимось чином вирішено, будуть підписані якісь документи про демаркацію кордонів, то не можна виключати, що вечором документ буде підписаний, а зранку Росія здійснить прорив кордону на кілька кілометрів. І виходить, що потрібно буде перепідписувати знову. І знову по колу.

Нам часто деякі видання розповідають казки, що Німеччина, коли була розділена, стала членом НАТО, а чому Україна не може?

Я писав і говорив про це неодноразово і знову повторюся. Німеччина була розділена за результатами Другої світової війни. Це був спільний консенсус на той час великих держав, оскільки усі вважали, що дві світові війни для цієї країни – то забагато. Тому й розділили. При чому, Радянському Союзу дісталася найбільш войовнича частина Німеччини Пруссія.

Німеччина змогла стати членом НАТО тільки у 1955 році. До цього пройшло дві хвилі розширення – у 1949 році, коли було створено НАТО, і у 1952 році, коли були прийняті Греція і Туреччина. Німеччина стала членом НАТО тільки у 1955 році. Чому? Тому що помер Сталін і в Кремлі осіло нове керівництво Маленкова-Берії. Вони були готові домовлятися про кордони, мирне співіснування і готові були на деякі поступки.

Прийом ФРН в НАТО розміняли на нейтралітет Австрії, яка до цього часу була нейтральною. Це було зроблено з метою неможливості перекидати війська Північної та Південної Європи.

І вишенька на торті – американські війська, які й досі знаходяться на території Німеччини.

Тобто, був інструмент, який примушував Радянський Союз дотримуватися своїх зобов’язань. Нам же ніхто нічого не обіцяє. Тому на всіх цих теревенях потрібно поставити крапку. Якщо нам розповідають, що Україну хочуть прийняти в НАТО частинами, то варто починати розмову, де буде знаходитися контингент США в Україні. На мій погляд, найбільш прийнятними є Дніпро, Харків та Одеса. Ось тоді й можна починати якісь перемовини про НАТО «по частинах», а не вестися на усі ці розводки, які в черговий раз нам намагаються підсунути.

Більш того, я вважаю, що нам свідомо готують хитру пастку. Теоретично, якщо ми підписуємо щось з Росією, віддаємо їй частину території, а нам обіцяють коли-небудь прийняти в НАТО. Тобто, від нас вимагатимуть не відповідати, наприклад, на провокації Росії, а вони точно будуть як це було в ЛНР, ДНР, в обмін на те, що нас приймуть в НАТО. На нас вже будуть накладені якісь зобов’язання, які не дадуть можливості захищати свою територію або бити в глибину Росії. А це давня мрія Росії – змусити Україну щось підписати не беручи на себе ніякої відповідальності, при цьому будь-які «порушення» (наприклад, удари у відповідь Росії) вважатимуться «порушенням» наших зобов’язань перед Заходом, які разом з Росією будуть нас розводити та викручувати руки.

Тому наше завдання зараз – сконцентруватися, щоб нас не розводили такими казками. Наша задача – сконцентруватися, щоб нам дали можливість бити в глибину Російської Федерації. Наше завдання – створити передумови хаосу в Росії, в тому числі власною зброєю для того, щоб кордони 1991 року стали можливими за результатами цієї війни.

Це можливо, якщо в Росії почнеться хаос, вона виснажиться настільки, що змушена буде сама йти з нашої території.