Волонтерство під час війни стало не лише
шляхом для допомоги армії, а й прикриттям для деяких «бізнесменів», які ведуть
розкішне життя, наче війни й немає.
Одним із таких прикладів є Олексій
Владіміров, який, називаючи себе волонтером, придбав елітний спорткар Lamborghini
та Range Rover останньої моделі. Владіміров відомий своїми тісними зв'язками з
мером Києва Віталієм Кличком та здобуттям державних будівельних підрядів у
столиці.
За даними журналістів «Української
правди», Олексій Владіміров, власник столичного ресторану «Сапераві», веде
розкішне життя під час війни. Він придбав Lamborghini Huracan у червні 2023
року та Range Rover останньої моделі у вересні того ж року. Завдяки
волонтерській системі «Шлях» він регулярно їздить на відпочинок за кордон, в
той час як його однолітки воюють на передовій.
Владіміров відомий своїми подорожами до
Таїланду, Дубаю, Барселони та Монако, де він провів майже два місяці. Під час
цих подорожей він для Збройних сил України придбав аж… два дрони DJI Mavic за
4000 євро та декілька ящиків печива. Ці дрони та печиво можна було легко
придбати в Україні. Журналісти зазначають, що під час загальної мобілізації
Владіміров виїжджав з країни через систему «Шлях», проводячи час у найдорожчих
готелях та орендуючи люксові автомобілі.
Владіміров заробляє на державних
будівельних підрядах не лише завдяки своїм зв'язкам з мером Києва Віталієм
Кличком, а ще й за сприяння очільника державної компанії спецекспортера зброї
ГУР МО України Олексія Петрова. Приміщення його ресторану часто
використовується для зустрічей з впливовими особами, де обговорюються питання
отримання держпідрядів.
Дмитро Половко, товариш Владімірова,
також причетний до цих схем. Його матір стала співвласницею дніпровської
будівельної компанії ДСЗ, яка почала вигравати тендери в Києві після початку
повномасштабного вторгнення. За даними журналістів, компанія матері Половка у
2022 році «натендерила» майже 7 мільйонів гривень, а у 2023 році – вже майже 50
мільйонів.
Громадськість шокована таким
використанням волонтерської діяльності як прикриття для розкішного життя.
Волонтерство під час війни має бути справжнім служінням, а не способом для
отримання вигоди та задоволення особистих інтересів. Колегам-журналістам є сенс
продовжити розслідувати такі випадки, аби привернути увагу до неправомірних дій
та сприяти справедливості.
Ситуація з Олексієм Владіміровим
підкреслює важливість прозорості та відповідальності у волонтерській діяльності
під час війни. Необхідно докладати зусиль, щоб волонтерство залишалося
справжнім інструментом допомоги армії та цивільним, а не способом для ведення
розкішного життя за рахунок державних коштів.