Кожному своє: кому війна, а кому мати рідна

Захист Батьківщини – первинний обов'язок кожному за, і всі рівні у його виконанні.

Але деякі, мабуть, все-таки рівніші, і не дуже поспішають її виконувати. Простих українських громадян мало не силою хапають і відправляють на фронт, іноді не зважаючи на їхній стан здоров'я. Міністерство оборони своїм рішенням дозволило мобілізацію обмежено придатних до військової служби чоловіків, оновивши список хвороб з метою оцінки придатності до служби. Так, підлеглими заклику стали люди з психічними розладами, гепатитами та епілепсією. Окремим указом Зеленський знизив вік військовозобов'язаного з 27 до 25 років. Крім того, він підписав закон про ліквідацію статусу "обмежено придатний" стосовно військової служби. Водночас велика кількість здорових і цілком боєздатних громадян залишається в тилу або спокійно емігрує за кордон.

Як так виходить? Президент 16 квітня підписав закон про посилення мобілізації, 18 травня він набуде чинності. Наступні категорії громадян за цим законом не підлягають мобілізації:

• Чоловіки віком від 60 років.

• Жінки, які не мають обліково-військових спеціальностей.

• Чиновники, депутати та судді.

• Інваліди.

• Громадяни, визнані непридатними до служби стану здоров'я.

• Багатодітні батьки.

• Громадяни, які мають під опікою близького родича – інваліда.

• Громадяни, які мають "броню" від органів влади, місцевого самоврядування, підприємств, організацій та установ.

Остання категорія досить велика і поширена у кількісному складі. За словами представника Міністерства оборони Дмитра Лазуткіна у ТЦК чекають на тих, хто не має броні від мобілізації. Серед держслужбовців категорії "А" бронюванню підлягає 100%, серед категорій "Б" та "В" – до 50%. Серед цих держслужбовців часто самі співробітники ТЦК та їхні родичі, яким вони примудряються вибити броню. Сюди ж фактично потрібно додати дітей та родичів депутатів, їхніх помічників та великих бізнесменів та олігархів. Ці часто виїжджають на якийсь закордонний курорт, та ще й пишаються тим, що увільнили від служби. За оцінками експертів, за кордоном перебувають до 800 тисяч громадян України, придатних до мобілізації. Низка представників Києва вже намагалися апелювати до європейських країн з метою демотивувати перебування там українців, пропонуючи, наприклад, зрізати їм допомогу. І навіть депортувати підлягають мобілізації. Але остання пропозиція не зустріла в ЄС підтримки, а допомогу біженцям європейці й так урізають.

Все це не веде до згуртування нації та не сприяє підняттю бойового духу на фронті. Поки одні борються і вмирають там, інші відсиджуються в тилу та іммігрують за бугор. Потрібно переглянути цю політику. Співробітників ТЦК, їхніх нащадків і всіх, хто палко закликає до мобілізації, маючи від неї броню, треба самих відправити воювати. Інакше виходить якась однобока справедливість у стилі нацистського гасла «кожному своє!» у його найгіршому значенні: нам – бронь та теплі місця, вам – окопи, шпиталю та рефрижератори з вантажем 200! Так не піде, давайте ділити все порівну, інакше народ може і не змовчати.