Командир Андрій «Браконьєр»: Часів Яр – ключ до Донецької області

Звільнити Бахмут зараз поки нереально. Штурмувати його прямо в лоб немає сенсу, бригада тут залишиться

Інтерв’ю з командиром Роти Вогневої Підтримки тактичний підрозділ «ГРІМ» 41омбр. Частина перша

-  Бахмутський напрямок. Часів Яр. Главком Сирський днями казав, що це найважчий та найнапруженіший напрямок на фронті. Це так?

-  Так. Тут зараз дуже складна ситуація?

-  У чому це полягає?

-  Тут сукупність факторів. Багато обстрілів з різного озброєння. Дуже багато дронів. Їх тут як бджіл на пасиці. Важкий противник. Проти нас кинули підготовлених, досвідчених бійців. Звісно, вистачає і звичайних підрозділів, але погоду роблять саме відбірні підрозділи з бойовим досвідом. Працює ворожа авіація. Сам бачиш, скільки КАБів падає по позиціях, по самому місту. Взагалі по місцях, на які вказує їх розвідка. Не є таємницею, що Україні не вистачає того ППО, що є. Воно зосереджено на захисті міст. Тому саме фронтова авіація противника намагається відпрацьовувати по нас дуже щільно

-  Місцевість на цьому напрямку більш сприяє обороні, чи наступу?

-  Все залежить від того, хто з якими ресурсами наступає, чи тримає оборону. Ситуація зараз дуже відрізняється від минулорічної, не кажучи вже про 2022 рік. Дуже багато дронів і це визначає загальну картину. Пересуватися по відкритої місцевості взагалі стає неможливим. А коли це необхідно – наприклад, вихід групи на позиції, підвіз бк чи ще чогось потрібного, евакуація поранених… це вкрай важко, та небезпечно. Бачив як учора накрили пікап мінометників? Ось такі наслідки пересування по місцевих дорогах. Дрони вже зараз працюють, що називається, по поодиноким цілям

-  Тобто «На одного бійця на землі є один дрон у повітрі» зараз взагалі не жарт?

-  Саме так. Ніяких жартів. Це реальність

-  Якщо ми вже згадали про різницю по часу. Бойові дії навесні 2024 та навесні 2022 чим відрізняються?

-  Ми знову повертаємося до дронів. Тоді їх було мало. Більшість виконувала функції розвідки. Ще деякі займалися скидами бомб на цілі. Велике значення мала саме артилерія. Вона вирішувала. Тоді ворог мав тотальну перевагу по кількості стволів та снарядів. Зараз не так. Ми багато кажемо про снарядний голод у нас, але в них він теж відчувається. Про це мало хто каже, але ми бачимо – вони витрачають снаряди зовсім не так, як на початку широкомасштабної війни. Але зараз дрони, дрони та ще раз дрони. Нажаль, ворог це швидко зрозумів та зараз російські дрони це не волонтерська ініціатива, а важлива державна програма. Дуже потужна

-  Підрозділ останнім часом працював на Куп’янському напрямку. Зараз Часів Яр. Чим відрізняється характер бойових дій на цих напрямках?

-  На Куп’янському зараз статична ситуація. На Бахмутському динаміка. Там противник більш демонстрував спроби наступальних дій. Перевіряв оборону на міцність постійно, штурмував наші позиції, ніс втрати, але… такого намагання за будь яку ціну просунутися уперед ми не бачили. Більш демонстраційні дії. На Бахмутському інше. Вони впираються у Часів Яр та штурмують його саме щоб взяти. Не рахуючи втрат та снарядів. Тут нема помітного просування тільки завдяки нашим силам оборони. Якщо би не така впертість та мужність наших бійців – бачили би динаміку вже на карті. Погану для нас. Бійці стримують ворога. Але тисне він дуже потужно. Саме тут ми бачимо відверте бажання росіян просунутися уперед. Зруйнувати місто, залишити за собою купу цегли, але просунутися

-  Стратегічно нащо їм Часів Яр?

-  Це ключ до Донецької області. Поруч, десять кілометрів Костянтинівка. Дружківка, Славянськ та Краматорськ. Західніше Костянтинівки Покровськ. Тут все поруч. До цих міст 20 кілометрів. До місця де ми зараз розмовляємо менш ніж десять

-  Якщо ворог просувається на Часів Яр та намагається йти далі – реально його відрізати

-  Дивлячись на те, скільки їх проривається. Якщо це невеличка група, її просто знищать. Це ні про що. Якщо багато та підтягнуть резерви – питання вже буде стояти інше. Так, це природне рішення – затиснути з флангів, обрізати логістику. Але хто це буде робити? У підрозділів пору теж ситуація важка. А відступ це завжди погані новини. Деморалізація, невизначеність, панічні настрої. Маємо враховувати ці речі. Бойовий дух це дуже важливо. А для нього треба перемога. Вибити ворога з одного окопу – цього мало

-  А що? Зараз звільнити Бахмут?

-  Вибити їх з першої лінії та зачистити її. Це вже вагомо. Звільнити Бахмут зараз поки нереально. Штурмувати його прямо в лоб немає сенсу, бригада тут залишиться. Це має бути і буде інша операція. Обходити з боків, відрізати лінії постачання. Сучасна війна це логістика. Без логістики програш неминучий. Автомати, гармати, техніка – без своєчасних поставок необхідного бк чи палива все це просто купа заліза

-  Саме так було на Херсоні?

-  Так, саме так. Готували вони міцну оборону, але… коли перерізали постачання були вимушені піти. Бо логістика через річку Дніпро, це не через річку Бахмутка, яку можна перейти вбрід…