Перетнути ядерну «червону лінію»

Атаки на ядерні об’єкти у війні РФ проти нашої країни більше двох років залишались табу. Тепер заборона знята.

Вона була знята навмисними атаками повітряних безпилотників на найбільшу в Європі Запорізьку АЕС. Причому один дрон безпосередньо вдарив по оболонці корпусу ядерного реактора.

Ризик подібних інцидентів залишався стабільно високим після захоплення росіянами ЗАЕС та фактичного перетворення окупантами атомної станції на військову базу із військами, великою кількістю зброї та військової техніки. Особливо враховуючи те, що станція знаходиться неподалік від зони активних бойових дій. Тому з весни 2022-го біля ЗАЕС неодноразово фіксувалися пролітаючі ракети. Які, на щастя, пролітали мимо атомної станції.

Після навмисного прямого влучання дрону в ядерний реактор ситуація вийшла на якісно новий рівень. А саме – цією атакою рівень небезпек від триваючих військових дій моментально різко підвищився. Оскільки було порушено залізобетонне правило, якого дотримувалися й наші війська, й противник – жодних навмисних ударів по ядерних об’єктах.

Хто саме наніс удар по ЗАЕС станом на зараз достеменно невідомо.

Українська влада заявила, що не причетна до жодних збройних інцидентів на ЗАЕС. «Російські удари, зокрема, імітаційні, по території української атомної станції, як і розміщення там військ та озброєння, мінування об'єктів ЗАЕС давно вже є відомою та постійною злочинною практикою окупантів", – заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Юсов.

Росіяни, само собою, звинуватили в атаках Україну: «7 квітня ЗСУ провели безпрецедентну серію атак по Запорізької АЕС. Перед цим ЗСУ здійснили атаку на територію станції 5 квітня».

Міжнародне агентство з атомної енергії, яке б і мало слідкувати за безпекою на ЗАЕС, уникнуло того, щоб заявити о причетності росіян до атаки на ЗАЕС. Очільник МАГАТЕ Рафаель Гроссі лише сказав, що найбільша атомна електростанція в Європі стала «прямою мішенню» військових дій і заявив:  «Це серйозна ескалація загроз ядерній безпеці та безпеці Запорізької атомної електростанції. Такі безрозсудні атаки значно підвищують ризик великої ядерної аварії і мають бути негайно припинені».

Пояснюється це тім, що інспектори МАГАТЕ не мають достатньо важелів впливу на росіян, які своєю поведінкою, зокрема, розміщенням військової техніки і боєприпасів, ставлять атомну станцію під постійну загрозу.

Що стосується наслідків атаки на оболонку корпусу шостого реактора ЗАЕС 7 квітня, то керівник науково-аналітичної секції Українського ядерного товариства Костянтин Сімейко зазначає, що корпус реактора не міг зазнати серйозних пошкоджень від БПЛА: «Хочу заспокоїти всіх: сама оболонка корпусу реактора дуже міцна і розрахована на падіння важкого літака, тому вона має стримувати удар безпілотника».

Але на території ЗАЕС є об'єкти, які менш захищені і теоретично можуть постраждати від удару навіть безпілотника. Зокрема, це сухе сховище відпрацьованого ядерного палива, де немає такого захисту як на самому корпусі реактора. В такій ситуації не можна виключати витік радіації при пошкодженні оболонки цього сховища.

Враховуючі серйозність того факту, що ударом по ЗАЕС 7 квітня були перетнуті одночасно відразу дві «червоні лінії» - ядерної та радіаційної безпеки - у війни РФ проти нашої країни, були вагомі підстави очікувати жорсткої реакції від наших західних союзників. У першу чергу, від США.

Але перша заява Держдепу США витримана у дусі «почув про форс-мажор – узяв до уваги». «Росія грає в дуже небезпечну гру з військовим захопленням української атомної електростанції, яка є найбільшою в Європі", – констатував речник Держдепу Метью Міллер.

Й додав, що США продовжують наполягати, що РФ має вивести свій військовий та цивільний персонал з АЕС, повернути повний контроль над станцією компетентним українським органам влади, а також утримуватись від будь-яких дій, що можуть призвести до ядерного інциденту на АЕС.

Можливо, «беззубість» першої реакції США на навмисні удари по атомній станції пояснюється тим, що Вашингтону потрібен деякий час для підготовки дій, які вплинуть на росіян, які почали на ЗАЕС «дуже небезпечну гру». Можливо також й те, що ця реакція буде не публічною.

Головне – щоб ця реакція була. І не повторилась ситуація із тим, як адміністрація Байдена у минулому році фактично мовчки «проковтнула» перетин Росією «червоної лінії» з екологічної безпеки з підривом дамби Каховської ГЕС. Бо цього разу можливі наслідки від перетинання ядерної «червоної лінії» можуть бути набагато серйознішими.