Некомпетентні експерти

Але як доходить справа до експертів, то іноді трапляється вивих мозку.

Часто слухаю відомого речника офісу Президента. Зрозуміло, логічно. Але як доходить справа до експертів, то іноді трапляється вивих мозку. Про що тільки не розмірковують! Мабуть, розраховано на тих, хто не в темі.

Читаю: ми використовуємо старі ракети С-200. Сам служив у військах ППО, у зенітно-ракетному полку. Знаю, що ракета це не тільки оболонка (зі стартовими прискорювачами в даному типі ракет), але вона ще й використовує рідке паливо, до того ж двокомпонентне. Цим паливом ракети заправляють перед пуском. Його треба десь зберігати, і воно має гарантійні терміни використання, які давно минули, оскільки від цих комплексів відмовилися ще на початку 90-х.

Американці в 50-х роках минулого століття теж використовували рідке паливо, але потім від нього відмовилися і перейшли на твердопаливні ракети. У радянському союзі твердопаливний комплекс С-300 вперше поставили на чергування наприкінці 70-х. І тут раптом ми десь у себе відкопали оболонки ракет С-200? Зрозуміло, що можуть бути таємниці. Але навіщо вводити громадян в оману? Коли нема чого говорити, може краще зовсім не говорити?

Або полковник-авіатор, цілком гідна людина, розмірковує про те, що треба терміново провести реорганізацію і повернути рід військ - авіацію. Захопили мовляв у повітряних силах владу ракетники та диктують свою волю. Хоча мабуть прослуживши в авіації, він не пам'ятає або не знав історію питання. За радянських часів, 1 вересня 1983 року було збито південнокорейський Боїнг. Це сталося саме через втрату прямої керованості військ 8-ої окремої армії ППО в питанні прийняття рішення. 3 години ціль супроводжувалася ракетниками, а ухвалити рішення ніхто не міг. Не мав повноважень. І вже коли літак виходив із зони ураження, він був збитий винищувачем «в догон». До речі, авіація була не підпорядкування ВПС, а підпорядкування ППО. Мала своє керівництво. Тож біда була в тому, що існувала авіація різного підпорядкування. Після цього і розпочався процес об'єднання ракетників та авіаторів в одне підпорядкування.

Ну гаразд коли експерт має хоч уявлення про тему, про яку говорить. Але в нас зараз навіть жіночка-депутат може повчати армію як воювати. Та й нічого, прокатує.

А громадянам треба лише поглинати всю цю словесну локшину? Треба б у КоАП передбачити хоч якусь відповідальність за свідоме введення в оману громадян. Це було б і уроком для багатьох журналістів, які люблять «гарячі пиріжки». У нормальній країні могли б і до суду подати. За свідомий обман громадян.