Відставка Залужного: подія, яка змінила все

09 лютого 2024, 13:11
Власник сторінки
эксперт, политолог
0
150
Відставка Залужного: подія, яка змінила все

Ми раптом опинилися на великому полі невідомого, де знаходяться пов’язані із цієї відставкою додаткові загрози та виклики.

Перед тим, як їх описати, давайте зафіксуємо деякі очевидні в історії з відставкою Залужного речі.

  1. За діючим законодавством президент як верховний головнокомандувач з юридичної точки зору мав право відправити у відставку головкома ЗСУ. Але, крім цієї суто формальної констатації, рішення Зеленського стосовно саме Залужного потрібно розглядати не тільки у юридичній площині, а й у площині його наслідків для військових дій, значення для єдності суспільства, політичних аргументів при його прийнятті.
  2. Довготривалий конфлікт між Зеленським і Залужним був складним та багатовимірним. Його не варто зводити лише до політичних ревнощів Зеленського до Залужного як до потенційного політичного конкурента. Цей фактор мав місце. Проте були й інші серйозні зони конфлікту.

Й одна із основних - самостійність Залужного в ухваленні серйозних військових рішень та високий рівень автономності в їхньої реалізації. Включаючи власні канали комунікації із основними постачальниками західної військової допомоги. В той час як Зеленський розглядав і розглядає посаду головкома ЗСУ як невід’ємну складову його вертикалі влади й волів тут бачити людину, дії якої президент зможе ефективно контролювати. Тому Залужний звільнений, а на його місце призначений Сирській.

3.                  В той час як рейтинг довіри українців до Зеленського істотно знизився за останній рік – з 84% до 62% - Залужний залишається лідером довіри. За даними соцопитування у грудні минулого року 88% українців довіряють головнокомандувачу Валерію Залужному, а не довіряють йому – лише 4%.

Також тут важливо, що у грудні лише 2% українців підтримували заміну Залужного на посаді головкома ЗСУ на іншого генерала, а 72% українців – цього не підтримували. Але Зеленський, який завжди старанно корегує свої дії та заяви згідно настроям суспільства, цього разу пішов проти переконання абсолютної більшості українців (а також проігнорував не схвалення адміністрацією Байдена відставки головкома ЗСУ, про що під час неочікуваного бліц-візиту до Києва у неформальній обстановці повідомила Вікторія Нуланд) та відправив Залужного у відставку. Що говорить про ступінь гостроти їхнього конфлікту, та про те, що президент діяв тут в значній мірі під впливом емоцій, а не раціональних аргументів.

4.                  Рішення про відставку Залужного для Зеленського було дуже непростим. Про це свідчить й те, що з листопада минулого року, коли їхні розбіжності в оцінці подій на полі бою стали особливо гострими і були винесені на широку публіку, це рішення довгий час не приймалось. І навіть після того, як стало відомо, що Зеленський запропонував Залужному написати заяву про відставку, а той відмовився, пройшло ще півтора тижні до появи президентського указу про звільнення головкому.

5.      У підтримці України з боку західних союзників серйозних змін, які пов’язані саме зі зміною персоналій на чолі ЗСУ, не відбудеться.

Ці речі достатньо очевидні. А коли починаємо говорити про наслідки кардинального рішення президента про відставку

1) ефективного головкома ЗСУ

2) у критичний момент війни

3) проти такого грізного ворога як РФ,

то тут можна констатувати лише те, що наслідки цього рішення будуть для всіх головних сфер життя країни. Без виключення. Й ці наслідки – це додаткові виклики та загрози, які з’явились на додачу до тих, що існували перед країною станом на 7 лютого 2024 року, коли Залужний займав посаду головкому ЗСУ.

Ось лише декілька головних.

Єдність суспільства. У тому ж грудневому опитуванні КМІС соціологи зазначають, що більшість українців – 59% – водночас довіряли і президенту, і головнокомандувачу ЗСУ. Лише 14% довіряли  Залужному і при цьому не довіряли президенту. І лише 1% довіряли президенту, але не довіряли Залужному.

На публіку й Залужний, й Зеленський продемонстрували відставку в антуражі мирної домовленості, із подяками й навіть згодою Залужного із твердженням президента та його офісу про «необхідність змін та нових підходів у нових умовах».

Але «у сухому залишку» українці побачили, що ці два популярних політика опинились по різні сторони барикад. І президент без переконливих роз’яснень причин свого кроку відправив у відставку людину із величезним авторитетом та з найбільшим рівнем довіри серед мешканців країни. Який для абсолютної більшості українців є героєм, завдяки якому й вдалося відбити напад РФ в 2022-му, зберегти Україну та армію. Й завдяки якому держава досі існує, повернула частину загарбаних територій і продовжує досі успішно чинити спротив агресорові.

Тому якщо питання щодо конкретних цифр високої довіри до Залужного у березневих соцопитуваннях залишається відкритим, то показник довіри до президента, скоріш за все, продемонструє суттєве зменшення.

Реакція військових. Залужний в армії користується дуже високим авторитетом і має, як й у суспільстві в цілому, високий рівень довіри. Тому його звільнення неминуче сприятиме зростанню деморалізації у військах.

Спроби призначити Залужного «цапом відбувайла» та реакція на ці спроби з боку військових та суспільства. Причому відбуваються спроби «повісити» на Залужного як відповідальність за гальмування українського наступу влітку 2023-го, так й за нинішню позиційну війну на фронті.

Дуже вдало про такі спроби висловився професор Девід Сілбі, військовий історик із Корнельського університету в США.

Він каже,  що генерал Залужний став цапом відбувайлом через відсутність військових успіхів: «Генерали на війні схожі на менеджерів у бейсболі: їх часто звинувачують у тому, що вони не контролюють. Залужний, схоже, бере на себе провал осіннього наступу України та повернення військової ініціативи Росії».

Він зауважив, що великі жертви, пов’язані з окопною війною, позбавили Україну військ, а політична боротьба в Сполучених Штатах загрожує матеріальній підтримці українських військових зусиль: «Зеленський не може контролювати нічого з цього, але він може контролювати, хто командує ЗСУ, тому він звільнив Залужного. Це більше ознака відчаю, ніж розрахунок».

План Залужного. І дуже важливе питання: наскільки будуть використовуватися блискучі розробки Залужного із стратегії ведення війни і досягнення Перемоги у 2024-му році. Питання станом на зараз залишається відкритим. Впевненості, що вони будуть широко використані для ефективного планування та ведення військових дій новим керівництвом ЗСУ, немає. Хоча надія на використання бодай окремих елементів цих розробок поки що є.

Резюмуючи ситуацію станом на зараз після відставки Залужного, можна констатувати: головне спільне завдання і для влади, і для військових, і для суспільства сьогодні полягає у тому, щоб наслідки цієї відставки (включно із пов’язаними саме із нею новими викликами та загрозами) не погіршили здатність нашої країни чинити ефективний спротив російській агресії. 

 

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: События в Украине
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.